Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 лютого 2021 року
у справі № 904/5976/19
Господарська юрисдикція
Щодо судового оскарження угод, укладених в результаті реалізації майна на аукціоні
Фабула справи: ТОВ "Металургтранс" звернулось з позовом до Банку, ТОВ "ФК Інвестохіллс Веста", ТОВ "Держзакупівлі. Онлайн", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: компаніі "Авалей Інвестментс Лімітед"; ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна"; ОСОБА_1 , про:
- визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, з реалізації лоту майнові права за кредитним договором, укладеними з суб`єктом господарювання;
- визнання недійсним протоколу електронного аукціону;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, що укладений Банком та ТОВ "ФК Інвестохіллс Веста" за результатами відкритих торгів (аукціону).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що продаж майнових прав за Кредитним договором, зобов'язання за яким виконані, є порушенням його прав позичальника (ТОВ "Металургтранс") та ставить його у положення правової невизначеності.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" вказує, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, неправильно застосував норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст.ст. 216, 236 ЦК України.
Правова позиція Верховного Суду: причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу майнових прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приписами ст. 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, що на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Відповідно до ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на відкритих торгах (аукціоні), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно до покупця - учасника аукціону, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, складання за результатами їх проведення протоколу проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на відкритих торгах (аукціоні), тобто є правочином.
Висновки: враховуючи те, що реалізація майна на аукціоні відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 6 ст. 203 ЦК України.
Ключові слова: умови недійсності правочину, судове оскарження договорів та угод, судовий захист прав особи, умови звернення до суду, правомірність укладення договору
