Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 червня 2020 року
у справі № 371/1524/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо можливості скасування вироку суду у разі відсутності роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років без конфіскації майна, а на підставі ч. 2 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 змінено.
ККС ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до журналу судового засідання від 28 серпня 2015 року та технічного запису в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в присутності захисника підтвердив одержання пам`ятки про права та обов`язки й належне розуміння її змісту.
При цьому, як убачається з пам'ятки про права та обов`язки, що містяться в матеріалах кримінальної справи, ОСОБА_1 було роз'яснено право на суд присяжних; права та обов`язки йому були зрозумілі, про що він розписався (арк. 62, т. 1).
Отже, суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання належним чином роз'яснив ОСОБА_1 його право на розгляд справи судом присяжних.
Крім того, в ході судового розгляду, як убачається із журналу судового засідання від 1 жовтня 2015 року та технічного запису, обвинуваченому ОСОБА_1 було вручено пам'ятку про права та обов`язки, роз'яснено право на здійснення щодо нього кримінального провадження судом присяжних, і на питання, чи заявляє він клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних,ОСОБА_1 сказав, що такого клопотання немає, тобто суд переконався у тому, що обвинувачений не бажає скористатись правом на розгляд його провадження судом присяжних.
Водночас головуючий суддя з'ясовує у прокурора про дотримання ним вимог ст. 384 КПК та долучив до матеріалів кримінального провадження письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.
Указане роз`яснення отримано ОСОБА_1 28 серпня 2015 року і ця обставина засвідчена підписом обвинуваченого.
А тому доводи засудженого та захисника про те, що з моменту роз'яснення права на суд присяжних ОСОБА_1 не надано можливості усвідомити положення ст. 384 КПК та обговорити її зміст із захисником, є необґрунтованими, оскільки з часу роз'яснення 28 серпня 2015 року такого права прокурором та судом і до початку судового розгляду, який відбувся 1 жовтня 2015 року, минуло достатньо часу для узгодження правової позиції ОСОБА_1 зі своїм захисником та висновку про належну обізнаність ОСОБА_1 з таким правом.
Отже, допущене прокурором невиконання вимог ст. 384 КПК при направленні обвинувального акта до суду було усунуто до початку судового розгляду шляхом вручення обвинуваченому відповідного роз`яснення, а під час підготовчого судового засідання зазначені вимоги закону судом виконано та створено обвинуваченому необхідні умови для ефективного використання права на суд присяжних.
ВИСНОВКИ: згідно з з висновком щодо застосування норми ст. 384 КПК, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 13-32кс18, за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що в результаті роз'яснення права на суд присяжних на стадії судового розгляду обвинувачений мав реальну можливість ефективно скористатися ним, суд касаційної інстанції вправі не визнати відсутність роз`яснення такого права прокурором при направленні обвинувального акта до суду і судом у підготовчому судовому засіданні безумовною підставою для скасування вироку. Вирішуючи це питання, суду належить виходити з того, чи забезпечили фактично застосовані час і спосіб роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних можливість його реалізації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави скасування судових рішень, порядок роз’яснення права на суд присяжних, особливі порядки провадження в суді першої інстанції, істотні порушення кримінального процесуального закону
