Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 серпня 2026 року
у справі № 715/1192/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо відмови суду оголосити додаткову перерву для підготовки сторони захисту до репліки як підстави для висновку про порушення її права на участь у судових дебатах
Фабула справи: районний суд визнав винуватими і засудив:
ОСОБА_8 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 307 КК - на строк 9 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 311 цього Кодексу - на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК - на строк 5 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 317 цього Кодексу - на строк 5 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 307 КК - на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 309 цього Кодексу - на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначив ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, крім житла;
ОСОБА_14 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 307 КК - на строк 9 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 311 цього Кодексу - на строк 5 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 317 КК - на строк 4 роки з конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 307 цього Кодексу - на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла; ч. 2 ст. 309 КК - на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_14 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, крім житла.
Визнав невинуватою ОСОБА_14 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311 КК та виправдав на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення;
ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 4 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом складання покарань приєднав частину невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 червня 2024 року й призначив ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла, та штраф у розмірі 6250 грн, які необхідно виконувати самостійно.
Визнав невинуватим ОСОБА_10 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК і виправдав на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з недоведеністю в його діянні зазначених складів кримінальних правопорушень;
ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла.
Визнав невинуватим ОСОБА_9 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК та виправдав на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю в його діянні зазначених складів кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисники та засуджений ОСОБА_8 стверджують про порушення права останнього на захист, посилаючись на те, що місцевий суд після репліки прокурора відмовив стороні захисту в наданні додаткового часу для підготовки до власної репліки. На їх переконання, така відмова суду поставила сторону захисту в нерівне процесуальне становище зі стороною обвинувачення, оскільки прокурор мав два дні для підготовки до своєї репліки.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 7 ст. 364 КПК після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками.
Отже, процесуальне призначення репліки відрізняється від основної промови в судових дебатах. Саме під час основного виступу сторона повинна викласти свою позицію щодо обвинувачення, досліджених доказів, їх оцінки та інших питань, які мають значення для вирішення кримінального провадження, тоді як репліка слугує засобом короткого реагування на доводи, висловлені іншими учасниками дебатів.
У цьому кримінальному провадженні стороні захисту було забезпечено достатній час для підготовки до судових дебатів. За відповідним клопотанням захисника ОСОБА_7 суд оголосив перерву майже на три тижні, після чого всі захисники отримали можливість у повному обсязі викласти свою позицію в судових дебатах. Отже, сторона захисту не була обмежена у можливості підготувати та довести до суду свою основну правову позицію щодо обвинувачення.
Висновки: сама по собі відмова місцевого суду оголосити додаткову перерву для підготовки до репліки не може ототожнюватися з позбавленням сторони захисту права брати участь у судових дебатах чи з порушенням принципу рівності сторін.
Ключові слова: процедура судового розгляду, засади кримінального провадження, право на репліку, процедура судових дебатів
