Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2026 року
у справі № 648/1274/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо недоведення стороною обвинувачення належності майна потерпілому для встановлення складу крадіжки
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком районного суду ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді 100 годин громадських робіт.
При перегляді вироку апеляційний суд ухвалою скасував це рішення та закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
ОЦІНКА СУДУ
Саме сторона обвинувачення повинна довести у суді винуватість особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, чого в цьому провадженні зроблено не було.
Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права.
ВИСНОВКИ: допитана цим судом у якості потерпілої ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_8 є її бабцею і лише обіцяла віддати їй вказаний гідрофор.
Стороною обвинувачення не було надано суду доказів у доведеність того, що це майно перейшло у власність потерпілої.
Отже, оскільки ОСОБА_7 не набула права власності на вказане майно, не можна стверджувати, що воно було у неї викрадене ОСОБА_6, а відтак і зробити висновок про наявність у його діях складу кримінального правопорушення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти власності, кваліфікація крадіжки, статус викраденого майна
