Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 листопада 2019 року
у справі № 420/516/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо порядку перевірки судом правомірності обшуку й інших процесуальних дій, проведених у межах кримінального провадження
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 23 січня 2019 року у справі № 802/1335/17-а
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Слідче управління), у якому просили визнати протиправними дії старшого слідчого з особливо важливих справ Слідчого управління щодо проведення у кримінальному провадженні обшуків у жилих та нежилих приміщеннях.
Окружний адміністративний суд ухвалою відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Апеляційний адміністративний суд постановою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Позивачі звернулися до суду з позовом про оскарження дій слідчого, що стосуються досудового розслідування у кримінальному провадженні.
З’ясування законності проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, яке не припинено, судом адміністративної юрисдикції може призвести до передчасного вирішення питань, які підлягають розв’язанню судом під час розгляду кримінальної справи по суті. Така ситуація може негативно позначитись на перебігу і результатах кримінального провадження з точки зору виконання його основних завдань.
Встановлення правомірності/протиправності процесуальної дії в порядку адміністративного судочинства означатиме констатацію юридичного факту, який безпосередньо впливає на оцінку доказів, за межами встановленої кримінальним процесуальним законом процедури з порушенням закріпленої у статті 22 КПК України засади змагальності. Адже наведена засада вимагає надання іншим учасникам процесу можливості під час судового розгляду кримінального провадження взяти участь у дослідженні доказів, висловити свої позиції й аргументи щодо їх оцінки, які були б сприйняті судом і одержали відповідь при прийнятті рішення з цих питань.
ВИСНОВКИ: правомірність обшуку й інших процесуальних дій, проведених у межах кримінального провадження, яке не припинено, підлягає перевірці судом у порядку кримінального судочинства. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України на справи за скаргами на такі процесуальні дії юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Лише у випадках, коли на момент звернення особи зі скаргою на проведені у кримінальному провадженні процесуальні дії, які за правилами КПК України не підлягають окремому оскарженню і можуть перевірятися при розгляді судом кримінальної справи по суті, кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, розгляд таких скарг за правилами кримінального судочинства стає неможливим. Виключно в цьому разі, у зв`язку з відсутністю в особи альтернативного способу юридичного захисту, з метою реалізації її права за статтею 13 Конвенції, а також з урахуванням того, що в такій ситуації перевірка правомірності слідчих дій за іншою процедурою не може зашкодити реалізації завдань кримінального провадження, позов має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження процесуальних дій у кримінальному провадженні, адміністративна юрисдикція, порядок оскарження дій слідчого
