Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 березня 2021 року
у справі № 922/1742/20
Господарська юрисдикція
Щодо підстав цивільно-правової відповідальності особи, яка заявила клопотання про вжиття заходів забезпечення позову
Фабула справи: ТОВ "Діатом" подало позовну заяву про стягнення з ТОВ "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу" 4 951 321 грн 59 коп. шкоди з покладенням на Відповідача судових витрат.
Позовна заява мотивована завданням Відповідачем Позивачу шкоди у вигляді упущеної вигоди на спірну суму, що була заподіяна законній господарській діяльності Позивача, внаслідок вжитих за ініціативою Відповідача, однак з недобросовісним користуванням та з очевидним зловживанням ним процесуальними правами, заходів забезпечення позову, що були в подальшому скасовані рішенням суду апеляційної інстанції, а позовні заяви Відповідача у таких справах залишені без розгляду.
Господарський суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову в позові, з покладенням на Позивача 30 000 грн 00 коп. витрат Відповідача на правничу допомогу.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Діатом" вважає, що суди дійшли неправильного висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між заходами забезпечення у справі № 643/17865/18 та збитками Позивача у тендерах, оскільки про ухвалу у вказаній справі хоча і не зазначено в рішеннях тендерного комітету про відхилення пропозицій Позивача, однак такий зв`язок підтверджується іншими доказами і фактами та відсутністю у Позивача інших перешкод для укладення угод із замовниками закупівлі.
Правова позиція Верховного Суду: відшкодування шкоди, заподіяної забезпеченням позову, є способом захисту прав та інтересів і одночасно мірою юридичної відповідальності.
При цьому у всіх правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція завдавача шкоди.
У зв`язку із цим до предмету доказування у цих правовідносинах, а відповідно до предмету оцінки судом належать обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 ГПК України), а саме умови і підстави застосування ч. 1 ст. 159 ЦПК України, якими є те, що ризик здійснення процесуальних дій лежить виключно на учасниках спору, при цьому за відповідачем у справі (за основним позовом) закріплено спеціальне право вимагати відшкодування збитків, які йому заподіяні у результаті застосування забезпечення позову.
Скористатися цим правом він може, якщо вимоги позивача (за основним позовом) не будуть задоволені (повністю або частково) судом (третейським судом, міжнародним комерційним арбітражем), у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших підстав, ніж зазначені у ч. 1 ст. 155 ЦПК України.
При цьому у предмет доказування не входить безумовне встановлення вини особи, яка ініціювала прийняття заходів забезпечення позову.
Право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, ґрунтуються на прямій вказівці закону (ч. 1 ст. 159 ЦПК України).
Разом з тим, у цій категорії справ принцип вини трансформується через принцип добросовісності. Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, так як протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.
Безпідставна відмова у відшкодуванні таких збитків означає відсутність необхідного попереджувального впливу на осіб, які заявили безпідставну вимогу про забезпечення позову.
А тому, до підстав та умов застосування ч. 1 ст. 159 ЦПК України належать:
- добросовістність/недобросовістність дій особи (Відповідача) при заявленні клопотань про забезпечення позову;
- зловживання/незловживання правом;
- підстави відмови (Відповідачу у спірних правовідносинах) у пред`явленому ним позові до Позивача, підстави закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду, чи було зловживання при заявленні клопотання про забезпечення позову.
Висновки: підставою цивільно-правової відповідальності особи, яка заявила клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, є сам факт заподіяння іншій особі (протилежній стороні у основному спорі) шкоди внаслідок вжиття судом таких заходів. Особливістю такої відповідальності є опосередкований характер завдання шкоди, оскільки самі процесуальні дії, які безпосередньо завдають шкоди, вчиняє суд (накладає арешт та забороняє вчиняти певні дії), однак до відповідальності притягується особа, за ініціативою якої судом були вчиненні такі дії.
Ключові слова: доведення причинно-наслідкового зв'язку, склад цивільно-правового правопорушення, процедура відшкодування збитків, наслідки зловживання процесуальними правами
