Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 квітня 2021 року
у справі № 760/27385/17
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг
ФАБУЛА СПРАВИ
ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, ТОВ «Хостінг Україна», ФОП ОСОБА_4 про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії.
ОСОБА_3 подано зустрічний позов, в якому просить суд визнати за ним право попереднього користувача на знак для товарів і послуг, який охороняється свідоцтвом.
Рішенням суду першої інстанції первісний позов ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права попереднього користувача, відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено.
ОЦІНКА СУДУ
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).
ВИСНОВКИ: із матеріалів справи вбачається, що у спірних правовідносинах позивачі та відповідачі за первісним та зустрічним позовами, які мають статус фізичної особи-підприємця, виступають як суб'єкти господарювання, діяльність яких спрямована на отримання прибутку від роздрібної, оптової та інтернет торгівлі. Саме в процесі здійснення підприємницької (господарської) діяльності між сторонами виник спір, що є предметом розгляду у цій справі. При таких обставинах спірні правовідносини слід визначити як господарські, а відтак розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна юрисдикція, господарська юрисдикція, захист прав інтелектуальної власності, спори між суб'єктами господарювання
