Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 серпня 2021 року
у справі № 640/16203/19[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про вилучення інформації з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна, яка була внесена до реєстру у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 03.06.2020 в справі № 640/12538/19
Фабула справи: ТОВ «ЕН-АЙ-ЕС», ТОВ «ЕН-АЙ-ЕС Україна» звернулись до суду з позовом до Реєстратора філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправним та скасування запису, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті провадження у цій справі.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «ЕН-АЙ-ЕС», ТОВ «ЕН-АЙ-ЕС Україна» зазначають, що розгляд цієї справи повинен відбуватись за правилами адміністративного судочинства, оскільки для здійснення обтяжувачем відповідних дій щодо подання реєстратору заяви про заміну боржника є рішення адміністративного суду про зобов'язання вчинити певні дії.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність слідчих, органів досудового розслідування, прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності слідчих, органів досудового розслідування, прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Висновки: позов не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується вилучення інформації з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна, яка була внесена до реєстру у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи.
Ключові слова: кримінальне судочинство, кримінальна юрисдикція, розмежування судових повноважень
