Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 вересня 2021 року
у справі № 302/207/20
Цивільна юрисдикція
Щодо зобов'язання роботодавця по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 06 лютого 2020 року у справі № 813/3412/17
від 26 вересня 2019 року у справі № 820/10744/15
від 14 травня 2020 року у справі № 344/7365/16-а
від 11 квітня 2018 року у справі № 591/3104/16
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду до комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області» (далі - КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня», КНП), сектору охорони здоров`я районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - сектор охорони здоров`я РДА), з позовом, в якому просила:
- скасувати наказ сектору охорони здоров`я РДА «Про звільнення ОСОБА_1»;
- поновити її на попередній роботі в КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» та зобов`язати це підприємство, як власника або уповноважений ним орган оформити з нею трудові відносини відповідно до вимог законодавства;
- стягнути з КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з роботи, а також 70 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, визнав неправомірним і скасував наказ сектору охорони здоров’я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області «Про звільнення ОСОБА_1», поновив її на роботі молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) в КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня», стягнув з останнього на користь позивача середній заробіток і моральну шкоду.
ОЦІНКА СУДУ
Ураховуючи приписи частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.
Задовольняючи позов про поновлення на роботі, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, не врахував, що позивач не заявляла вимог про її поновлення на попередній роботі, а просила її поновити у новоствореній установі - КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» і такі вимоги задоволено судом, що не відповідає приписам статті 235 КЗпП України та фактично є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Суд поновив позивача на роботі у новоствореному закладі охорони здоров`я, проте залишив поза увагою з`ясування питання чи була вона фактично допущена до роботи в КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» та ким саме, яку роботу виконувала та за чиїм дорученням, чи надавалась усна згода власника підприємства або уповноваженої ним особи на прийняття позивача на роботу, з яких причин не було видано наказ про зарахування працівника на роботу.
Суд не з'ясував кількісний склад працівників (санітарок-прибиральниць) у ліквідованій установі та не перевірено чи дійсно усі були переведені в нову установу, крім позивача. Не обговорено питання про можливість допиту у якості свідків лікарів, за вказівками яких позивач виконувала роботу у відповідних приміщеннях, пор що пояснювала під час розгляду справи (а. с. 135).
Також не перевірено доводів позивача щодо отримання нею заробітної плати за роботу, виконану саме у КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня».
Судами належним чином не перевірено виконання відповідачем положень статті 49-2 КЗпП України. Суд визнав, що позивачу не була запропонована робота, проте в матеріалах справи відсутні дані про наявність вакансій на час створення нової лікарні.
При цьому Верховний Суд України у постановах від 04 березня 2014 року в справі № 21-8а14, від 27 травня 2014 року в справі № 21-108а14, від 28 жовтня 2014 року в справі № 21-484а14, від 19 січня 2016 року в справі № 810/1783/13-а сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з'ясувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). Під час вирішення зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема, чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший орган.
ВИСНОВКИ: у разі покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: трудові спори, порядок поновлення на роботі, порядок вивільнення працівників, обов'язки роботодавця
