Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 грудня 2025 року
у справі № 398/3043/23
Цивільна юрисдикція
Щодо звільнення вчителя за самовільне залишення учнів без нагляду та непроведення запланованих уроків на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Гімназії, в якому просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Гімназії; 2) поновити його на роботі вчителем фізичної культури; 3) стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі, розрахованому на дату ухвалення судового рішення; 4) стягнути понесені ним судові витрати.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Частиною першою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
На підставі статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за прогул, вчинений з вини працівника.
За змістом статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі.
ВИСНОВКИ: позивач не приступив до виконання своїх посадових обов'язків, був відсутнім на робочому місці протягом усього робочого часу, передбаченого його графіком саме на 17 травня 2023 року, а тому це вважається прогулом незалежно від абсолютної тривалості цього часу. При цьому тривалість робочого часу позивача 17 травня 2023 року становила всього 2 години. Вочевидь, що цей час не є робочим часом протягом дня, так як для педагогічного працівника робочим часом є не лише проведення уроку/уроків, а й інше педагогічне навантаження.
Крім того, навіть в ці 2 години позивач не проводив уроки з учнями, самовільно залишив учнів без нагляду, не виконував свої безпосередні трудові функції (ведення уроків), а такі його дії створюють особливу суспільну небезпеку, оскільки відсутність вчителя на запланованих уроках ставить під загрозу життя і здоров`я дітей, які залишились без нагляду відповідальної особи, порушує дисципліну та безпеку освітнього процесу, що є грубим порушенням обов'язків педагогічного працівника.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення, відповідальність педагогічних працівників, ознаки прогулу
