Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 січня 2022 року
у справі № 554/8481/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначеного поряд з основним в ухвалі суду
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним кримінальним судом Верховного Суду в постановах
від 23 травня 2018 року у справі № 490/2455/17
від 08 грудня 2021 рокуу справі № 930/2062/21
та в ухвалі від 17 квітня 2018 року у справі № 490/5563/17
ФАБУЛА СПРАВИ
Слідчий суддя зменшив розмір застави, внесеної щодо підозрюваного ОСОБА_1, стосовно якого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 360 грн, у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК, та за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.
Апеляційний суд ухвалою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді.
ОЦІНКА СУДУ
Як убачається з матеріалів провадження, апеляційний суд ухвалою застосував стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначив заставу.
За наведених обставин застава визначена як альтернативний запобіжний захід і є невід'ємною частиною вказаної ухвали апеляційного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження за скаргою прокурора, послався на те, що п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про зменшення розміру застави. Крім того, іншими нормами кримінального процесуального закону оскарження такої ухвали слідчого судді також не передбачено.
Однак апеляційний суд залишив поза увагою те, що на підставі ч. 3 ст. 183 КПК визначення розміру застави є обов'язковим для суду під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не окремим запобіжним заходом у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді про зменшення розміру застави, внесеної щодо підозрюваного ОСОБА_1, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
ВИСНОВКИ: процесуальним законом передбачено, що оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні, й оскарження альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначеного поряд з основним в ухвалі місцевого суду, не може розглядатися як оскарження іншого запобіжного заходу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет апеляційного оскарження, право на перегляд судових рішень, заходи забезпечення кримінального провадження
