Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 грудня 2021 року
у справі № 754/2818/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо правового статусу майна, вилученого в ході обшуку
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 263 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 цього Кодексу.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною 3 статті 208 КПК уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Приписи частини 7 статті 236 КПК передбачають, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. У такому випадку клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КК).
ВИСНОВКИ: КПК зобов'язує слідчого, прокурора після обшуку одразу звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту, що забезпечує власника чи іншого володільця майна, набутого законно та добросовісно, додатковими гарантіями перевірки правомірності володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів у порядку статті 172 КПК. Водночас вилучення предметів, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України, чи предметів, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством, не наділяє їх статусом тимчасово вилученого майна, а відтак не покладає на сторону обвинувачення обов'язку звернутися до суду для вирішення подальшої правової долі такого майна.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок проведення обшуку, заходи забезпечення кримінального провадження, правовий режим вилученого майна, слідчі дії
