Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 серпня 2019 року
у справі № 200/3887/19-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо предмета дослідження при розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Оквін-5" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці (далі - ГУ Держпраці), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу.
Разом з позовною заявою Товариство подало заяву про забезпечення позову, в якій просило: вжити заходи забезпечення майбутнього позову ТОВ «ОКВІН-5» до ГУ Держпраці у вигляді зупинення дії індивідуальних актів, заборони відповідачу вчиняти певні дії та заборони міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції вчиняти певні дії; зупинити дію спірних постанов; заборонити ГУ Держпраці вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання спірних постанов; заборонити будь-яким органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання спірних постанов.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. Зупинена дія спірних постанов ГУ Держпраці до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №200/3887/19-а, заборонено ГУ Держпраці вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання спірних постанов до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №200/3887/19-а. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Законодавець встановив обов'язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Державний виконавець, здійснюючи примусове виконання відповідного виконавчого документа, уповноважений накладати арешт на кошти та/або майно боржника лише у межах суми стягнення. Решта ж коштів та інших матеріальних активів залишається у вільному розпорядженні боржника, який за їх рахунок може безперешкодно провадити свою господарську діяльність, забезпечувати виконання своїх договірних та інших зобов'язань, виплачувати заробітну плату тощо.
ВИСНОВКИ: звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник не додав до заяви жодних доказів, які б містили відомості щодо його поточних фінансових показників, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених, в тому числі на банківських рахунках, інформацію про наявність або відсутність інших активів тощо.
В контексті цього, суди попередніх інстанцій повинні були перевірити, чи володів заявник фінансовими можливостями, з урахуванням сум штрафів, визначених у спірних постановах, достатніми для нормального функціонування Товариства і здійснення ним господарської діяльності, однак жодної оцінки таким обставинам не надали.
З огляду на це, підстави для забезпечення даного позову шляхом зупинення дії спірних постанов і заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на їх примусове виконання, не виникли.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави застосування заходів забезпечення позову, оскарження рішень Держпраці, правова природа заходів забезпечення позову, умови забезпечення позову
