Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 листопада 2025 року
у справі № 140/10379/24[2]
Адміністративна юрисдикція
Щодо місця проведення інспекційного відвідування з питань дотриманням трудового законодавства за місцем фактичного виконання робіт
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Брама Інжинірінг» звернулося до суду з позовом до міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, задовольнив позов.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року (далі - Конвенція № 81), ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, а також наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.
Враховуючи статтю 9 Конституції України та статтю 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України», положення Конвенції № 81 мають пріоритет над нормами Закону № 877-V у частині визначення місця проведення інспекційного відвідування.
У такому разі неповідомлення ТОВ «Брама Інжинірінг» про позаплановий захід державного нагляду (контролю) через неактуальні контактні дані, а також здійснення інспекційного відвідування за місцем фактичного виконання робіт, а не за юридичною адресою Товариства, не є порушеннями, що впливають на законність проведеної перевірки. Такі дії інспектора узгоджуються зі стандартами Конвенції № 81 та спрямовані на досягнення легітимної мети - захист прав особи, яка звернулася зі скаргою про можливе використання неоформлених трудових відносин.
ВИСНОВКИ: тлумачення статті 12 Конвенції № 81 дає підстави для висновку, що поняття «підприємство, яке підлягає інспекції» не зводиться виключно до юридичної адреси суб`єкта господарювання, зазначеної у ЄДР, а інспектор праці зобов'язаний здійснювати нагляд (контроль) за дотриманням трудового законодавства саме там, де фактично виконуються роботи працівниками. Обмеження інспекційних відвідувань виключно юридичною адресою (яка часто не збігається з реальним місцем провадження діяльності) суперечило б меті державного нагляду (контролю) та фактично позбавляло б працівників ефективного захисту їхніх прав.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження інспектора праці, спори за участі Держпраці, порядок проведення заходів державного контролю
