Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 квітня 2025 року
у справі № 580/4355/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо наслідків надання під час проведення перевірки органу державного нагляду інформації про походження продукції без документів стосовно її виробника
ФАБУЛА СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інструментів" звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.
Окружний адміністративний суд рішенням, яке було залишене без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту № 62, до введення машини в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник повинен: забезпечити її відповідність суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров`я, зазначеним у додатку 1; забезпечити наявність технічного файла, вимоги до якого зазначені у додатку 7; надати необхідну інформацію, передбачену цим Технічним регламентом, зокрема інструкції; провести відповідні процедури з метою оцінки відповідності згідно з пунктами 13-15 цього Технічного регламенту; скласти декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у частині А додатка 2, яка повинна супроводжувати машину; нанести знак відповідності технічним регламентам відповідно до пункту 24 цього Технічного регламенту.
Тобто відсутність декларації про відповідність технічним регламентам та сертифікатів відповідності на продукцію є порушенням пункту 7 Технічного регламенту безпеки машин, однак відповідальність за таке порушення покладається на виробника продукції.
У частині першій статті 1 Закону України від 15.01.2015 №124- VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон №124-VІІІ) надано такі визначення:
- суб`єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою;
- імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа-резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни;
- розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.
Стаття 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (Закон №2736-VІ) розкриває значення термінів:
ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача).
У розумінні статті 1 Закону №124-VІІІ надання продукції на ринку передбачає будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг.
У статті 1 Закону №2736-VІ регламентовано, що введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини дванадцятої статті 23 Закону №2735-VI у разі, якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №2735-VI у разі, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.
ВИСНОВКИ: факт того, що розповсюджувач продукції під час перевірки характеристик продукції надав інформацію щодо походження цієї продукції, однак не проінформував орган державного нагляду про фактичну відсутність у нього запитуваних вимогою документів не може бути достатньою причиною вважати, що позивач створив перешкодити для перевіряючих осіб органу контролю для проведення перевірки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: застосування обмежувальних заходів, правовий статус виробника продукції, правовий статус розповсюджувача продукції
