Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 вересня 2022 року
у справі № 761/34282/18
Цивільна юрисдикція
Щодо цивільно-правової відповідальності адвоката за поширення недостовірної інформації
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові
від 13 жовтня 2021 року у справі № 923/1379/20
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що недостовірна інформація, поширена ОСОБА_1, автором якої є адвокат ОСОБА_2, доведена до відома необмеженого кола осіб, що порушує право товариства на недоторканість ділової репутації. Такими діями товариство фактично звинувачується у порушенні законодавства про авторське право, неетичній поведінці у ділових відносинах, що негативно впливає на його ділову репутацію, успішну подальшу діяльність, можливість співпраці зі сценаристами, режисерами, акторами, залучення фінансування для виробництва фільмів.
Рішенням суду першої інстанції позов ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент» задоволено частково.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації (частина перша статті 94 ЦК України).
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).
Щоб орган уважав себе компетентним у розумінні статті 40 Конституції України, він повинен бути наділений повноваженнями, які б дозволили йому відреагувати на адресовану до органу заяву.
Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що спірна інформація поширена ОСОБА_2 у заяві до Міністерства культури України. Тобто відповідна інформація про позивача доведена до відома Міністра культури України та Міністерства культури України й його працівників, які опрацьовували заяву та готували проєкт відповіді на неї.
Адвокат просив виключити кінопроєкт з конкурсу за результатами перевірки порушення авторських прав. Фактично ОСОБА_2 прямо вказав, яке саме рішення він просить прийняти, зазначивши причину для такого рішення, - порушення авторських прав.
Разом із цим, єдиним компетентним органом перевірки дотримання особою авторських прав і визначати порушення цих прав є суд. Міністерство культури України не мало і не має повноважень перевіряти наявність порушень авторських прав і виключати з конкурсу кінопроєкти за результатами такої перевірки без відповідного рішення суду.
Таким чином, Міністерство культури України не наділено повноваженнями перевіряти наявність чи відсутність порушення авторських прав на сценарій до кінопроєкту й не є компетентним органом у розумінні статті 40 Конституції України, якому адвокат ОСОБА_2 міг адресувати відповідну заяву.
Поширення адвокатом ОСОБА_2 недостовірної інформації некомпетентному органу не звільняє його від цивільної відповідальності за такі дії.
З урахуванням статей 4, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 13 ЦК України, адвокат не повинен вчиняти дії, заборонені законом, правилами адвокатської етики, договором про надання правової допомоги, а також порушувати права інших осіб.
Адвокат може використовувати лише ті засоби і методи роботи, які не заборонені законом. Тому якщо адвокат, здійснюючи представництво довірителя, вчиняє правопорушення - кримінальне, адміністративне чи цивільне, то статус адвоката не звільняє його від відповідальності за таке порушення.
ВИСНОВКИ: якщо адвокат при здійсненні адвокатської діяльності навіть за дорученням довірителя здійснив поширення недостовірної інформації, то він має нести цивільно-правову відповідальність відповідно до норм чинного законодавства. До нього може бути пред'явлений позов про спростування такої інформації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дифамаційні спори, захист прав інтелектуальної власності, право на недоторканність ділової репутації, обов'язки адвоката, правовий статус адвоката
