Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 квітня 2021 року
у справі № 917/782/20
Господарська юрисдикція
Щодо обов`язковості використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 30.01.2018 у справі № 905/1266/17
від 10.04.2018 у справі № 906/165/17
від 04.07.2018 у справі № 902/653/17
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади міста в особі міської ради до Управління освіти Виконавчого комітету міської Ради та до ТОВ «Полтавський стрілецький клуб», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального закладу «Гімназія «Здоров'я» міської ради про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору погодинної суборенди приміщення тиру, а також про зобов`язання ТОВ «Полтавський стрілецький клуб» звільнити та повернути балансоутримувачу приміщення тиру.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, в позові відмовлено повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Приписами частини п'ятої статті 63 Закону України «Про освіту» встановлено, що об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Крім того, пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
Отже, виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, як додаткові джерела фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі
Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що в суборенду передано приміщення для використання в навчально-виховному процесі, оскільки між відповідачами укладено договори про надання послуг з проведення стрільб з дрібнокаліберної гвинтівки з учнями та вчителями закладів освіти м. Полтави.
Адже відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Полтавський стрілецький клуб» не є освітнім закладом. Для нього визначено наступні види діяльності: Код КВЕД 93.11 Функціювання спортивних споруд (основний); Код КВЕД 93.12 Діяльність спортивних клубів; Код КВЕД 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; Код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів.
Наявність дозволів Міністерства внутрішніх справ України, наданих ТОВ «Полтавський стрілецький клуб» на проведення відповідної діяльності в приміщенні стрілецького клубу за адресою навчального закладу, не може бути підставою для використання об'єкта освіти не за цільовим призначенням, оскільки така господарська діяльність порушує імперативні приписи частини п'ятої статті 63 Закону України «Про освіту».
Отже, спірне приміщення передане в суборенду ТОВ «Полтавський стрілецький клуб» всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, оскільки спірне майно передано в оренду з метою використання його під стрілецький тир, тобто для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом гімназії.
З огляду на це, спірне приміщення навчального закладу використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу.
Отже, виходячи з викладеного, спірний договір суборенди приміщення укладений з порушенням вимог частини п`ятої статті 63 Закону України «Про освіту», пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, підпункту 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства.
ВИСНОВКИ: вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог частини п'ятої статті 63 Закону України «Про освіту» законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право передачі майна в оренду, користування державним майном, нецільове використання державного майна, недійсність правочинів
