Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 жовтня 2021 року
у справі № 921/604/20[1]
Господарська юрисдикція
Щодо умов виникнення права на внесення змін до договору оренди державного та комунального майна за згодою сторін
ФАБУЛА СПРАВИ
До господарського суду звернулась ФОП з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Укрриба", про зобов'язання внести зміни до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності шляхом викладення його п. 10.1. у новій редакції, а саме: "Цей договір укладено строком на 5 (п`ять) років, із можливістю подальшої пролонгації у разі належного виконання вимог договору відповідно до встановленого порядку".
Рішенням господарського суду позов задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду скасовано рішення господарського суду. Відмовлено у задоволенні позову ФОП.
ОЦІНКА СУДУ
Порядок та умови зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону, визначені саме пунктом 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, за змістом якого, зокрема, не допускається внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку його дії, крім випадків, коли договір був укладений на строк, що становить менш як п'ять років, та з моменту укладення не продовжувався, і заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком. Заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об'єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір. У разі прийняття рішення про внесення змін до договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди, передбаченим Законом, договір оренди викладається в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону, але перебіг строку оренди визначається ретроактивно з дати підписання акта приймання-передачі майна за договором, до якого вносяться зміни шляхом викладення його у новій редакції. Якщо це вимагається законом, договір оренди, викладений у новій редакції, підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Загальний порядок внесення змін до господарського договору встановлений статтею 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що:
- Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
- Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
- Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
- У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
- Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Подібним чином врегульовано підстави для зміни або розірвання договору в статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
ВИСНОВКИ: право на внесення змін до договору виникає лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи, що у цьому спорі правовою підставою внесення змін до договору є приписи абзацу 5 частини четвертої статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які конкретизовані в пункті 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, а, отже, зазначені зміни могли бути внесені до договору за згодою сторін або на підставі рішення суду, тобто укладення цього договору (внесення змін до нього) є обов'язковим в силу вказаних вище приписів чинного законодавства.
При цьому, у випадку якщо право на внесення змін передбачено договором або законом, застосування норм статті 652 Цивільного кодексу України щодо його зміни або розірвання у зв`язку з істотною зміною обставин не вимагається.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок внесення змін до договору, користування державним майном, зміна умов договору оренди
