Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 квітня 2022 року
у справі № 910/2615/18
Господарська юрисдикція
Щодо можливості заміни основного боржника у виконавчому документі на двох боржників - основного та субсидіарного - у разі процедури виділу
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «Київгаз» звернулось до господарського суду з позовом до АТ «Київенерго», ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»), у якому просило стягнути з відповідачів як солідарних боржників суму основного боргу в розмірі 222 169 612,72 грн, пеню у розмірі 68 079 815,62 грн, 3% річних у сумі 6 028 359,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 716 886,61 грн.
Господарський суд міста рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги ПАТ «Київгаз» задовольнив частково.
Постановою Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду судові рішення у цій справі залишив без змін.
ПАТ «Київгаз» звернулося до господарського суду із заявою про заміну сторони у виконавчому документі - наказі у справі з АТ «Київенерго» на двох боржників - АТ «К.ЕНЕРГО» (як основного боржника) та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (як субсидіарного боржника) в частині стягнення 86 344 614,98 грн основного боргу, 8 503 610,04 грн пені, 3 274 885,61 грн - 3 % річних та 11 776 747,77 грн інфляційних втрат.
Ухвалою господарський суд відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому документі.
Постановою апеляційний господарський суд ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Процесуальне законодавство містить норму тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідних матеріальних правовідносин, до яких натомість вступає правонаступник цієї сторони. При цьому процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріальних правовідносин може вступити й інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цих правовідносин і не вибуває.
Статтею 109 ЦК України передбачено виділ як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається. Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Отже, виділ не є різновидом припинення юридичної особи, це один зі способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому попередня юридична особа не припиняється.
Кредитор може пред'явити вимогу в досудовому порядку або звернутися до суду з окремим позовом до субсидіарного боржника в порядку позовного провадження.
У таких випадках субсидіарний боржник є не правонаступником основного боржника, а особою, яка є додатково відповідальною за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону.
У цивільно-правовому зобов'язанні може виникати, зокрема, солідарна та субсидіарна відповідальність. Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Субсидіарна ж відповідальність має додатковий характер, який полягає, зокрема, в тому, що в разі, якщо вимога кредитора в повному обсязі задоволена основним боржником, додатковий боржник до відповідальності не притягується. Тому під час виконання зобов`язань важливо визначити вид відповідальності; від цього залежить порядок пред'явлення вимоги кредитора, а також порядок виконання зобов`язання боржником.
Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Судове рішення про стягнення заборгованості з АТ «Київенерго» як основного боржника за зобов'язанням, які виникли з публічного договору, прийняте після завершення процедури виділу новоствореної юридичної особи - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», не встановлює обставин субсидіарної відповідальності ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», не може мати преюдиційного значення для останнього щодо його прав та обов`язків як субсидіарного боржника, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення заяви ПАТ «Київгаз» про заміну основного боржника у виконавчому документі на двох боржників - АТ «К.ЕНЕРГО» (змінено назву з АТ «Київенерго») як основного боржника та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як субсидіарного. Водночас судовим рішенням щодо основного боржника ПАТ «Київгаз» не позбавлялося можливості звернутися до суду з окремим позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як до субсидіарного боржника за зобов`язаннями, які виникли у АТ «Київенерго» до завершення процедури виділу.
ВИСНОВКИ: зі змісту положень частин третьої та четвертої статті 109 ЦК України убачається, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, може наставати щодо зобов'язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи.
Водночас судове рішення, яким вирішено спір між кредитором та основним боржником щодо стягнення заборгованості та визначено розмір такої заборгованості, не може мати преюдиційного значення для субсидіарного боржника.
При цьому в разі коли первісний боржник зобов'язань перед кредитором за розподільчим балансом не передавав та залишається основним боржником за зобов'язаннями, щодо яких винесено судове рішення, стягувач не втрачає права та можливості звернення до особи, яку він вважає субсидіарним боржником, з окремим позовом.
При розгляді справи про звернення кредитора з позовом до субсидіарного боржника останній може заперечувати проти суми заборгованості за зобов'язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до основного боржника, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі.
Заміна ж основного боржника у виконавчому документі на двох боржників - основного та субсидіарного - без існування судового рішення щодо останнього позбавить субсидіарного боржника можливості реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав, які б він мав можливість реалізувати під час позовного провадження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави заміни сторони виконавчого провадження, порядок виділу юридичної особи, заміна сторони у зобов'язанні
