Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 червня 2023 року
у справі № 640/28126/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо правомірності встановлення органами адвокатського самоврядування плати за внесення до ЄРАУ додаткових відомостей
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, у якому просив визнати нечинними з моменту прийняття рішення Ради адвокатів України від 22.09.2017 року №191 "Питання організаційного забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України" (з урахуванням подальших змін).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає вказане рішення протиправним, оскільки ним запроваджено обов'язкову плату за подання до Єдиного реєстру адвокатів України додаткових відомостей щодо здійснення адвокатом своєї діяльності, інформації щодо його нагород, почесних звань тощо, що фактично створює необґрунтований фінансовий тягар, справляння якого суперечить приписам законодавства України. Позивач зауважує, що Законом не передбачено права Ради адвокатів України встановлювати будь-яку плату за ведення Єдиного реєстру адвокатів України чи внесення відомостей до нього. Крім того, на переконання позивача, відповідачем протиправно не здійснено державну реєстрацію оскаржуваного рішення, оскільки останнє є нормативно-правові актом.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування ст.57 Конституції України та ст. 57 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» в частині порядку набрання чинності нормативно-правовими актами Ради адвокатів України, а також абз. 2 ч. 2 ст. 58 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Правова позиція Верховного Суду: до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:
- прізвище, ім'я та по батькові адвоката;
- дані свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, або інформація про включення адвоката іноземної держави до ЄРАУ;
- найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку;
- адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку;
- інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
- інші відомості, у тому числі за заявою адвоката.
Зміни до відомостей, що містяться в ЄРАУ, вносяться у разі:
- зупинення / поновлення / припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
- зміни адреси робочого місця адвоката;
- зміни прізвища, імені та по батькові адвоката;
- зміни організаційної форми адвокатської діяльності;
- внесення відомостей про помічників адвоката.
Отже, вказане є переліком відомостей про адвоката, які обов`язково повинні бути внесені до ЄРАУ.
Внесення обов'язкових відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України як реалізація завдань адвокатського самоврядування за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 58 Закону).
Згідно з ч. 2 статті 58 Закону №5076 розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Рішенням Ради адвокатів України від 22.09.2017 року №191 "Питання організаційного забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України" (із змінами) було затверджено щорічну плату (внесок) за опрацювання, внесення та розміщення додаткової інформації у профайлі адвоката (за його бажанням) в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а саме:
- логотипу та/або найменування веб-сайту АО, АБ, в якому адвокат здійснює адвокатську діяльність - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати станом на день подання до ради адвокатів регіону таких відомостей;
- категорій справ, які веде адвокат (не більше 10 категорій) - у розмірі 50% від однієї мінімальної заробітної плати станом на день подання до ради адвокатів регіону таких відомостей;
- нагород, почесних звань, відзнак тощо - у розмірі 50% від однієї мінімальної заробітної плати станом на день подання до ради адвокатів регіону таких відомостей. (пункт 1).
При цьому суди встановили, що вказане рішення прийнято відповідачем з метою удосконалення профайлу адвоката в ЄРАУ. Зокрема, адвокатам надано можливість за відповідну плату вносити додаткову інформацію, яка фактично є рекламою адвоката. Внесення такої інформації здійснюється виключно за бажанням адвоката.
Отже, спірне рішення відповідача стосується внесення відомостей до ЄРАУ, які не визначені законом як обов`язкові та внесення яких не є обов'язком адвокатського самоврядування і не забезпечене фінансово за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
Прийняття рішення такого змісту не суперечить визначеним законом повноваженням відповідача та віднесено до його компетенції.
З огляду на це, що оскаржуване рішення Ради адвокатів України від 22.09.2017 року №191 "Питання організаційного забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України" (із змінами) прийняте відповідачем виключно стосовно сплати внесків за внесення додаткової інформації до Єдиного реєстру адвокатів України, яка не передбачена Законом №5076 як обов`язкова для внесення.
Водночас п. 6 ч. 1 ст. 58 Закону передбачає, що утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися також за рахунок інших не заборонених законом джерел.
За таких обставин Верховний Суд вважає правильним висновок судів про необґрунтованість доводів позивача про те, що відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону №5076 розмір щорічних внесків адвокатів не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року, оскільки встановлена оскаржуваним рішенням щорічна плата (внесок) за опрацювання, внесення та розміщення додаткової інформації у профайлі адвоката (за його бажанням) в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України не відноситься до обов'язкових внесків, а здійснюється виключно за бажанням адвоката.
Висновки: законом не заборонено внесення до ЄРАУ додаткових відомостей, крім вказаних у переліку, визначеному законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Також законодавство не забороняє адвокатському самоврядуванню самостійно визначати способи реалізації завдань адвокатського самоврядування та джерела їх фінансового забезпечення у межах правового поля.
Ключові слова: принципи адвокатське самоврядування, оскарження рішень РАУ, спори за участю адвокатів, спори за участю органів адвокатського самоврядування
