Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 червня 2023 року
у справі № 753/14341/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікацій дій особи за ст. 155 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визначають вчинене суспільно небезпечне діяння, як кримінальне правопорушення. Елементами складу кримінального правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.
При формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті орган досудового розслідування зазначив, що ОСОБА_7 достовірно знав, що потерпіла являється неповнолітньою, та діяв при вчиненні кримінального правопорушення з прямим умислом. Проте стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_7 усвідомлював або міг усвідомлювати те, що ОСОБА_8 не досягла саме шістнадцятирічного віку.
За клопотанням сторони обвинувачення суд першої інстанції допитав свідка ОСОБА_9 , котра дала такі ж за змістом показання, і свідка ОСОБА_10 , котрий також стверджував, що ОСОБА_8 виглядала старше свого віку. Інших належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували зворотні обставини, ніж ті, що повідомили ОСОБА_7 та вказані свідки, сторона обвинувачення не надала.
З огляду на неспростовані стороною обвинувачення показання ОСОБА_7 про те, що він не усвідомлював і не міг усвідомлювати те, що потерпіла не досягла шістнадцятирічного віку, місцевий суд, згідно зі ст. 94 КПК України повно та всебічно дослідивши всі докази, надані сторонами, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях обвинуваченого обов'язкового елементу - суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КПК України.
ВИСНОВКИ: вчинення дій сексуального характеру, зокрема, добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 155 КК України, у разі, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала або припускала), що потерпіла особа не досягла шістнадцятирічного віку, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Це питання вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обізнаності винного про вік потерпілої особи, її зовнішнього вигляду і поведінки, інших факторів. Сумлінна помилка щодо досягнення шістнадцятирічного віку особою, з якою вчинялися дії сексуального характеру, відповідальність за ст. 155 КК України виключає.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти статевої свободи, злочини проти статевої недоторканості особи, злочини проти неповнолітньої особи
