Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 липня 2023 року
у справі № 696/1163/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо правил кваліфікації діяння у разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк за: ч. 4 ст. 153 КК - 8 років, ч. 6 ст. 153 КК - 15 років, ч. 6 ст. 152 КК - 15 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Апеляційний суд ухвалою змінив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання. Постановив уважати ОСОБА_8 засудженим з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк за: ч. 4 ст. 153 КК - 8 років; ч. 6 ст. 152 КК - 15 років; ч. 6 ст. 153 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу - 14 років.На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.Внесено вироком інформацію до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, про обвинуваченого ОСОБА_8, у скоєнні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх осіб.В іншій частині вирок залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку перебування ОСОБА_8 з потерпілою у сімейних відносинах, суд першої інстанції порушив правила кваліфікації злочинів і неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, чого у свою чергу не виправив суд апеляційної інстанції.
Також суд апеляційної інстанції, хоча й зазначив довід сторони обвинувачення про безпідставність, на її думку, виключення з формулювання обвинувачення такої кваліфікуючої обставини як вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК, однак всупереч вимогам ст. 419 КПК взагалі не розглянув та не проаналізував його.
Апеляційний суд, відхиляючи вищенаведений довід прокурора, лише процитував вирок суду першої інстанції в цій частині та погодився з його висновком, зокрема щодо правильності виключення цієї кваліфікуючої ознаки. Водночас кваліфікуюча діяння ознака, а саме - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах передбачена як у ст. 152 (ч. 2) КК, так і в ст. 153 (ч. 2) КК.
Виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку перебування ОСОБА_8 з потерпілою у сімейних відносинах, суд першої інстанції порушив правила кваліфікації злочинів і неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, чого у свою чергу не виправив суд апеляційної інстанції.
Також суд апеляційної інстанції, хоча й зазначив довід сторони обвинувачення про безпідставність, на її думку, виключення з формулювання обвинувачення такої кваліфікуючої обставини як вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК, однак всупереч вимогам ст. 419 КПК взагалі не розглянув та не проаналізував його.
ВИСНОВКИ: відповідно до усталеної судової практики, за правилами кваліфікації злочинів, у разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК, такі дії слід кваліфікувати за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий злочин, а наявність інших кваліфікуючих ознак, передбачених іншими частинами цієї статті, відображається у формулюванні обвинувачення шляхом наведення їх переліку в тексті процесуального документа
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти статевої свободи, злочини проти статевої недоторканості, кваліфіковані склади злочинів
