Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2025 року
у справі № 161/10489/14-к[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо допустимості як доказу фактичних даних, отриманих в результаті проведення оперативно-розшукових заходів до внесення відомостей в ЄРДР
Фабула справи: Справа розглядалася судами неодноразово.
Остаточним вироком суду, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_8 виправдано за ч. 2 ст. 149 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в її діянні є склад кримінального правопорушення, а за ч. 2 ст. 149 КК України за епізодом із потерпілою ОСОБА_14 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдано у зв'язку із недоведеністю, що було вчинене кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується.
ОСОБА_9 виправдано за ч. 2 ст. 149 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Вироком також вирішено питання про речові докази.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора апеляційний суд ухвалоюзалишив вирок без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вважав, що апеляційний суд у своєму рішенні фактично продублював зміст вироку і не дав належної оцінки доводам його скарги щодо необґрунтованого визнання місцевим судом недопустимими доказами протоколів проведення негласних слідчих розшукових дій (далі - НСРД) та протоколу огляду автомобіля.
Правова позиція Верховного Суду: оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - Закон № 2135-XII), який є складовою кримінального процесуального законодавства і з огляду на приписи ч. 3 ст. 9 КПК України повинен відповідати цьому Кодексу .
Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 2135-XII, є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, у тому числі про кримінальні правопорушення, що готуються, та осіб, які готують їх вчинення. Інформація про те, що особа вчиняє або вже вчинила злочин, може бути перевірена лише шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій після внесення відомостей до ЄРДР, тобто в межах кримінального провадження.
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються у тому числі: як приводи та підстави для початку досудового розслідування; для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні; для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень (ст. 10 Закону № 2135-XII).
За приписами ст. 7 Закону № 2135-XII у разі виявлення ознак кримінального правопорушення оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК. У разі, якщо ознаки кримінального правопорушення виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак кримінального правопорушення, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК, до відповідного органу досудового розслідування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами і можуть використовуватися як докази у кримінальному провадженні.
Тому, даючи оцінку як доказам відомостям, які містяться в матеріалах оперативно-розшукової справи, суди повинні були перевірити їх відповідність вимогам ст. 86 КПК, зокрема: чи отримані вони уповноваженими на їх збирання суб`єктами та з відомого, що може бути перевірений, і не забороненого законом джерела; чи зібрані вони у встановленому законом порядку та з дотриманням встановленої форми, що гарантує захист прав і законних інтересів громадян; чи були наявні законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів.
Висновки: фактичні дані, отримані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів до внесення відомостей в ЄРДР, можуть бути визнані належними і використані як докази, а саме як документи, у кримінальному провадженні, за умови, що вони були отримані в передбаченому КПК України порядку з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Ключові слова: повторне дослідження доказів, сексуальна експлуатація, злочини проти статевої свободи, наявність провокації, відкриття матеріалів провадження
