Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 березня 2024 року
у справі № 562/1192/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності порушення права на перехресний допит
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 4 ст. 152 КК - на строк 10 років; ч. 2 ст. 155 цього Кодексу - на строк 6 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; ч. 2 ст. 156 КК - на строк 6 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 225 КПК у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб.
Крім того, у наведеній вище статті зазначено, що допит особи може бути проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру в цьому кримінальному провадженні.
Перехресний допит особи, що дає показання проти обвинуваченого, є однією з фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду.
ВИСНОВКИ: демонстрація в судовому засіданні відеозапису допиту потерпілої надавала стороні захисту можливість висловити свої контраргументи не тільки щодо змісту показань малолітньої потерпілої, а й щодо обставин їх надання (зокрема, стосовно того, чи давала потерпіла показання добровільно або не добровільно, вільно або не вільно, чи мали місце навідні запитання, наскільки активно або пасивно поводилися учасники слідчої дії під час цієї дії тощо). Однак, як зазначалося вище, захист не висловлював жодних заперечень і зауважень ні щодо порядку проведення допиту, ні щодо відомостей повідомлених потерпілою.
У зв`язку з наведеним вище колегія суддів вважає, що з урахуванням засад диспозитивності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, непроведення судом допиту потерпілої в судовому засіданні, за обставин цієї справи, не вказує на порушення прав сторони захисту і не свідчить про порушення вимог КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дослідження доказів судом, слідчі дії, порядок проведення допиту, злочини проти статевої свободи, злочини статевої недоторканості
