Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 липня 2023 року
у справі № 334/10099/21
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку вирішення судом спорів про покладення на працівника матеріальної відповідальності
ФАБУЛА СПРАВИ
Міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду, завдану працівником, у розмірі 50 560, 00 грн.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (стаття 131 КЗпП України).
Пунктом п'ятим статті 134 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Під прямою дійсною шкодою необхідно розуміти, зокрема втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.
Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (стаття 138 КЗпП України).
З матеріалів справи вбачається, що у передавальному акті, згідно якого з балансу Головного територіального управління юстиції на баланс міжрегіонального управління Міністерства юстиції передавалися активи, відсутні відомості про передачу спірного автомобіля, який, як стверджує позивач, було в подальшому передано на зберігання ОСОБА_1, та зазначено лише про передачу автомобіля без ідентифікуючих ознак, ліквідаційною вартістю 960 грн.
Встановивши, що позивач за первісним позовом за допомогою належних, достатніх та допустимих доказів не довів, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку був переданий на відповідальне зберігання спірний автомобіль у належному технічному стані вартістю 50 560 грн, та внаслідок його неправомірних дій вказане майно було знищено, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на його недоведеність.
ВИСНОВКИ: вирішуючи спори щодо відшкодування працівником майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд повинен установити такі факти: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність працівників, підстави матеріальної відповідальності, завдана працівником шкода
