Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 грудня 2025 року
у справі № 642/1161/24
Цивільна юрисдикція
Щодо укладення договору про повну матеріальну відповідальність з адміністратором залу, до чиїх обов’язків входить безпосереднє обслуговування товарно-матеріальних цінностей підприємства
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Морська свіжість» про визнання договору недійсним.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що посади адміністратора залу немає в переліку порядку № 447/24, що унеможливлює укладення з працівником, який обіймає таку посаду, договору про повну матеріальну відповідальність. Наполягаючи на укладенні такого договору, адміністрація відповідача ввела позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Сам факт виявлення нестачі матеріальних цінностей підприємства в період перебування позивача у трудових відносинах не свідчить про наявність винних дій/бездіяльності позивача, які призвели б до цього.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права та законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови що така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю працівника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з положень ст.135-1 КЗпП України обслуговування матеріальних цінностей передбачає здійснення певними працівниками підприємства, установи, організації дій, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Висновки: установивши, що до кола обов'язків ОСОБА_1, яка займала посаду адміністратора залу, входило безпосереднє обслуговування товарно-матеріальних цінностей підприємства, що входить до Переліку робіт, що виконуються працівником, з яким роботодавець може укласти письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки підстав для визнання договору про повну матеріальну відповідальність недійсним немає.
Ключові слова: матеріальна відповідальність, обсяг відповідальності, умови оскарження договору, строк дії договору, наслідки припинення договору
