Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 грудня 2022 року
у справі № 263/18985/19
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі міської ради, з позовом до державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасування запису про право власності, закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення права власності.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов прокурора в інтересах держави в особі міської ради задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункти 1, 3, 4 частини першою зазначеної статті).
ВИСНОВКИ: встановивши відсутність доказів надання земельної ділянки відповідачу для будівництва спірного магазину, відсутність формування земельної ділянки та присвоєння їй указаної відповідачем поштової адреси, а також доказів реєстрації декларації та готовність спірного об'єкта - нежитлової будівлі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для набуття фізичною особою права власності не нерухоме майно та незаконність здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності за відповідачем, що має наслідком її скасування.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист земельних прав, способи судового захисту, ефективність способу захисту прав, земельні спори, наслідки самочинного будівництва, порушення права власності
