Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 листопада 2023 року
у справі № 608/67/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо оцінки добровільного з'явлення до органу досудового розслідування як обставини, що пом'якшує покарання
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК (в редакції Закону № 194-VІІІ від 12 лютого 2015 року) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 76 КК.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Активним сприянням розкриттю злочину є добровільна допомога слідству, яка виявляється у повідомленні правоохоронному органу або суду обставин і фактів по справі, наданні доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викритті інших співучасників, визначенні ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, і таке сприяння має бути активним, ініціативним та підтвердженим доказами.
Визнання засудженим своєї вини та факт з`явлення до правоохоронних органів вже після реєстрації кримінального провадження та проведення відповідних розшукових дій щодо встановлення його місцезнаходження не містить підстав визнавати ці обставини такими, що пом'якшують покарання, оскільки не становлять собою активного сприяння розкриттю злочину.
Саме по собі визнання своєї вини ще не означає, що особа стала на шлях виправлення і що її зізнання свідчить про рішучість стати на шлях виправлення, самоосуд свого вчинку.
Щире каяття слід відрізняти від визнання винуватості з метою створити формальні підстави для пом'якшення кримінальної відповідальності. За відсутності у обвинуваченого щирого каяття, визнання вини є формальним твердженням, яке підтверджує обґрунтованість припущень органу досудового розслідування, викладених в обвинувальному акті за результатами оцінки відповідних процесуальних джерел доказів, відкритих стороні захисту, та уособлює уявлення сторони захисту про недоцільність їх дослідження під час судового розгляду. Висновок суду про визнання цієї обставини такою, що пом'якшує покарання, є непереконливим.
ВИСНОВКИ: саме по собі добровільне з'явлення до органу досудового розслідування за викликом є обов'язком особи, за невиконання якого законодавство передбачає застосування заходів, які можуть суттєво обмежувати права та свободи особи (примусовий привід, арешт тощо), і воно не свідчить про активне сприяння розкриттю злочину у тих випадках, коли особа лише визнає вже відомі обставини і факти, встановлені органом досудового розслідування з інших процесуальних джерел, отже не може розцінюватись як обставина, що пом'якшує покарання.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, підстави звільнення від відбування покарання, військові злочини
