Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 серпня 2026 року
у справі № 183/7165/23[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо наявності письмової згоди командира військової частини на продовження проходження особою військової служби як умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком міськрайонного суду ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
07 вересня 2024 року набув чинності Закон України від 20 серпня 2024 року № 3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» (далі - Закон № 3902-IX).
Указаним Законом № 3902-IX, крім іншого, ст. 401 КК України доповнено ч. 5 такого змісту: особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Також Законом № 3902-IX внесено зміни до КПК України, зокрема: абз. 2 ч. 2 ст. 286 та абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України, відповідно до яких у разі наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим, а в разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
З урахуванням того, що ОСОБА_7 після добровільного повернення до місця тимчасової дислокації військової частини наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 червня 2022 року № 118 був визнаний таким, що прибув на службу, та продовжив її проходження, колегія суддів уважає, що цей наказ є належним письмовим підтвердженням згоди командира на проходження військової служби та сприймає, як одну з умов передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
ВИСНОВКИ: однією умовою для застосування ч. 5 ст. 401 КК України є наявність письмової згоди командира військової частини на продовження проходження такою особою військової служби.
Стосовно цієї умови, ні вказана стаття, ні статті 286 та 287 КПК України не містять вимог щодо конкретної форми письмової згоди командира на продовження проходження особою військової служби (лист, наказ чи розпорядження).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: військові злочини, СЗВЧ, відповідальність військовослужбовців
