Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 листопада 2025 року
у справі № 473/3261/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо обставини, яка свідчить про припинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 було засуджено за ч. 5 ст. 407 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування заходу примусу з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Апеляційний суд скасував згаданий вирок у частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням й ухвалив новий вирок, яким призначив засудженому за ч. 5 ст. 407 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Як убачається з матеріалів справи, вирок місцевого суду було оскаржено в апеляційному порядку стороною обвинувачення. У поданій скарзі прокурор просив скасувати вказане рішення в частині покарання й ухвалити новий вирок, яким призначити засудженому захід примусу, який належить відбувати реально.
Аргументуючи позицію, прокурор посилався на ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого ОСОБА_7, котрий, будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану самовільно залишив місце служби без поважних причин, не повернувся до військової частини та тривалий час не виконував свого конституційного обов'язку. На думку сторони обвинувачення, зазначене унеможливлювало застосування до засудженого інституту умовного звільнення, а протилежні висновки місцевого суду не сприятимуть досягненню визначеної ст. 50 КК мети покарання, запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Під час здійснення апеляційної процедури сторона захисту заперечувала обґрунтованість вимог прокурора й наполягала на правильності призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК. Окремо акцентувала на тому, що ОСОБА_7 уживав заходів для повернення на службу і з цією метою звертався до Криворізької спеціалізованої прокуратури.
Апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора. Свій висновок про неправильне застосування ст. 75 КК насамперед мотивував забороною, установленою Законом № 2839-IX. Як зазначив указаний суд, ОСОБА_7 учинив триваюче кримінальне правопорушення, закінчене 22 травня 2023 року (день звернення засудженого до ТУ ДБР), тобто після внесення змін у ст. 75 КК згаданим Законом, котрим виключено можливість звільнення від покарання з випробуванням осіб, засуджених за ст. 407 цього Кодексу. З доводами сторони захисту про намагання ОСОБА_7 урегулювати ситуацію під час звернення до прокуратури 15 серпня 2022 року суд не погодився.
Однак окреслена позиція суду апеляційної інстанції є сумнівною.
За матеріалами кримінального провадження, засуджений до того, як повідомив у травні 2023 року ТУ ДБР у Миколаєві про самовільне залишення місця служби, із цього ж приводу 15 серпня 2022 року звернувся до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. За змістом представленого в справі звернення ОСОБА_7 , він виклав обставини залишення військової частини і просив вирішити питання щодо подальшого проходження військової служби. Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 жовтня 2022 року, подану заяву для розгляду було скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_3. Наведені документи долучено до справи в ході судового розгляду, їх належність і допустимість сторони не оспорювали.
Такі фактичні дані, попри те, що мають значення і впливають на загальну справедливість ухваленого судового рішення, не отримали належної оцінки за наслідками апеляційного провадження.
ВИСНОВКИ: у новому вироку не міститься переконливих аргументів, які би без сумніву доводили, що факт звернення засудженим до органів прокуратури не тягне жодних правових наслідків, зважаючи також на роз'яснення, опубліковані на офіційному вебсайті Міністерства оборони України, за якими з питань наміру повернутися на службу військовий може звернутися, у тому числі, до військової спеціалізованої прокуратури. Звідси, і не є безспірними висновки апеляційного суду щодо закінчення (припинення) злочину після набрання чинності Законом № 2839-IX.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: військові злочини, невиконання військового обов'язку, самовільне залишення військової частини
