Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 квітня 2025 року
у справі № 944/447/22[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо обставин, які не є підставою для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілих до військової частини
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції уОСОБА_7 визнано винуватим за засуджено за ч. 1 ст. 415 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 задоволено та стягнуто з військової частини на їхню користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, 150 000 грн, 150 000 грн, 200 000 грн та 200 000 грн відповідно.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Умови застосування положень ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК у цьому кримінальному провадженні судами дотримано, а з військової частини як з відповідача обґрунтовано стягнуто моральну шкоду на користь потерпілих.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Цивільними позивачами належно обґрунтовано та вказано про характер отриманих ними тілесних ушкоджень, тривалість лікування, глибину переживань, час і зусилля, які вони докладали для відновлення свого здоров'я, чого повністю досягти не вдалось, негативні невідворотні наслідки для кожного з потерпілих, а також надано належні та достатні докази на обґрунтування зазначених обставин, зокрема, відповідну медичну документацію, відомості про проходження військової служби, ведення волонтерської діяльності.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає твердження у касаційній скарзі цивільного відповідача про те, що розмір відшкодування моральної шкоди є неспіврозмірним із спричиненою шкодою кожному із потерпілих необґрунтованими.
ВИСНОВКИ: відсутність бюджетних коштів та/або непередбачення таких видатків кошторисом військової частини не є підставою для зменшення сум відшкодування моральної шкоди, заявлених у цивільних позовах потерпілих.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави відшкодування шкоди, компенсація немайнової шкоди, стягнення шкоди з військової частини, військові злочини
