Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 січня 2018 року
у справі № 910/12017/17
Господарська юрисдикція
Щодо визнання договору оренди продовженим
Фабула справи: ТОВ "Слух" звернулось з позовом до ТОВ "Кордіал" про визнання договору оренди продовженим та визнання права власності.
Господарський суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд залишив рішення господарського суду без змін.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позові позивач просив суд, зокрема, визнати продовженим на 35 календарних місяців договір оренди з правом викупу між позивачем та відповідачем з урахуванням визначеного ст. 764 ЦК України порядку, позивач фактично просив суд визнати договір оренди з правом викупу поновленим на тих же умовах. Разом з тим, як встановлено судом, поновлення договору оренди, як і укладення нового договору оренди (за умов дотримання визначеного законом порядку повідомлення орендаря про існування заперечень щодо поновлення договору оренди), є виключно правом орендодавця, а не його обов'язком, відтак, враховуючи, що орендодавцем було дотримано порядку повідомлення орендаря про відсутність наміру на поновлення договору оренди та укладання нового договору оренди, суд не вправі зобов'язувати особу до вчинення дій, які не є обов'язковими для неї (ст. 14 ЦК України), які до того ж можуть одночасно обмежувати її правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю, що не допускається.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ “Слух” зазначає про те, що суди попередніх судових інстанцій повинні були з'ясувати обставини стосовно наміру відповідача (власника спірних приміщень) використовувати для власних потреб майно, згідно якого виник спір, в тому числі наявність доказів, які однозначно свідчать про відповідній намір, оскільки від цього залежить переважне право позивача на укладання договору оренди на новий строк. Також вважає, що судами було проігноровано, що укладений між сторонами договір оренди чітко передбачає обов'язок орендодавця укласти договір на новий строк після отримання від орендаря повідомлення про такий намір. Оскільки волевиявлення на укладення договору оренди на новий строк було висловлено сторонами у самому договорі, висновки судів щодо неможливості зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди на новий строк є необґрунтовані та безпідставні, тому що саме такий обов'язок випливає з норм самого договору оренди, а отже сторони погодили спеціальний порядок укладення договору оренди на новий строк.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.1 ст.777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Згідно з ч.1 ст.285 ГК України, орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Крім того з ч. 3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору."
Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Висновки: право вибору власника здавати своє майно в оренду чи використовувати для власних потреб є повним, безумовним та необмеженим. Разом з тим, за наявності наміру передати майно в оренду та наявності попереднього орендаря, який належно виконував свої обов'язки за договором оренди, за інших рівних умов право вибору орендодавцем орендаря прямо обмежено передбаченим ч.1 ст.285 ГК України та ч.1 ст.777 ЦК України переважним правом такого попереднього орендаря.
Ключові слова: договір оренди з правом викупу, намір використовувати приміщення для власних потреб, відмова у продовженні договору оренди, створення перешкод у користуванні орендованим приміщенням, ухилення від підписання договору, переважне право на укладання договору оренди на новий строк