Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 квітня 2024 року
у справі № 201/8295/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо особливостей застосування ч. 5 ст. 72 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попередніми вироками цього ж суду від 15 липня 2020 року та 05 квітня 2022 року й за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у строк призначеного остаточного покарання ОСОБА_6 зараховано строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день такого ув'язнення за один день позбавлення волі.
Апеляційний суд ухвалою згаданий вирок щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частина 1 ст. 71 КК містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений учинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком (вироками), є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.
У разі вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув'язнення.
Частиною 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII було визначено правило зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У подальшому Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» (далі - Закон № 2046-VIII), який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК викладено у новій редакції, яка передбачає, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 цієї статті.
При цьому положення згаданої норми Закону передбачали таке зарахування лише в межах того самого кримінального провадження.
Разом з тим, попереднє ув'язнення згідно зі ст. 1 Закону України від 30 червня 1993 року № 3352-XII «Про попереднє ув`язнення» є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Відповідно, попереднє ув'язнення має зараховуватись у строк покарання, що призначається судом, а не враховуватись у цей строк при призначенні покарання.
ВИСНОВКИ: зважаючи на імперативність наведених приписів ч. 1 ст. 71 КК, суди нижчих інстанцій, зокрема апеляційний суд, не міг втрутитися у попередній вирок, який набрав законної сили, та перерахувати особі строк попереднього ув'язнення в іншому кримінальному провадженні, оскільки це законом не передбачено.
Отже, у цьому кримінальному провадженні не підлягали застосуванню положення ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII до попереднього ув'язнення в іншому кримінальному провадженні, а саме у період з 22 березня 2017 року по 19 вересня 2018 року.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, множинність злочинів, правила зарахування попереднього ув'язнення
