Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 травня 2025 року
у справі № 638/7426/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо особливостей застосування ст. 72 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначив йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
На підставі положень ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання суд повністю приєднав невідбуту частину покарання за вироком суду у виді 106 годин громадських робіт, перевівши на підставі ч. 1 ст. 72 КК України їх у 13 днів пробаційного нагляду, та остаточно призначив покарання у виді 2 років і 13 днів пробаційного нагляду.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду залишив без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
При цьому самі правила складання покарань визначені положеннями ст. 72 КК України.
Положення ст. 72 КК України прямо не передбачають можливості переведення покарання у виді громадських робіт в покарання у виді пробаційного нагляду, а також не передбачають можливості їх самостійного виконання.
Взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт і пробаційного нагляду до різних видів основних покарань згідно з положеннями ст. 72 КК України може давати різні результати таких співвідношень.
Зокрема, співвідносячи ці два види основних покарань до іншого покарання у виді обмеження волі, що й було зроблено місцевим судом в цьому провадженні за змістом положень п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, отримуємо еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.
Однак, співвідносячи ці два види основних покарань до основного покарання у виді позбавлення волі за змістом положень п.п. «а-1», «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, отримуємо, що двом дням пробаційного нагляду відповідають ті ж самі вісім годин громадських робіт, тобто одному дню пробаційного нагляду відповідають чотири години громадських робіт.
Враховуючи це, колегія суддів вбачає правильним застосуванням судом закону про кримінальну відповідальність того з наявних в законі співвідношень, яке є найбільш сприятливим для інтересів обвинуваченого, засудженого, а саме співвідношення до основного покарання у виді обмеження волі, результатом якого є еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.
ВИСНОВКИ: положення ч. 4 ст. 3 КК України, якими забороняється застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією, стосується не всіх норм КК України, а лише тих, які встановлюють протиправність і караність діянь, тоді як норми ст. 72 КК України за своєю суттю є регулятивними.
Таким чином, у цьому випадку не йдеться про можливе застосування кримінального закону за аналогією, а йдеться про використання вже наявних положень закону, адже покарання у виді пробаційного нагляду, громадських робіт та обмеження волі наявні як у змісті ст. 51 КК України, так і в положеннях ст. 72 цього Кодексу. Тобто в цьому випадку фактично йдеться про використання судом для перерахунку одного виду покарання в інше наявної у кримінальному законі техніко-законодавчої схеми.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, множинність злочинів, правила призначення покарання за сукупністю вироків
