Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2024 року
у справі № 335/3675/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи за ст. 414 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_10 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 414 КК на строк 7 років.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 414 КК є однією із норм розділу ХІХ Особливої частини КК, яка включає злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини, статті 401-435 цього Кодексу).
Згідно до ст. 401 КК військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів.
За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом (абз. 1 ч. 2 ст. 401 КК).
Об`єктивна сторона військових злочинів полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби.
Обов`язкова ознака об`єктивної сторони - причинний зв`язок.
Суб'єктом за ст. 414 КК можуть бути військовослужбовці, які за родом своєї діяльності користуються зброєю, речовинами і предметами, що становлять небезпеку для оточуючих або мають доступ до такої, і які порушують при цьому правила поводження з ними.
Суб'єктивна сторона злочину включає вину у формі необережності. При цьому винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховує на їх відвернення або не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити.
ВИСНОВКИ: факт неналежного поводження зі зброєю військовослужбовця, тобто протиправне без дозволу командира заряджання зброї, спрямування зброї у бік людей, здійснення пострілу без підстави є порушенням правил поводження зі зброєю, що спричинило смерть іншого військовослужбовця, які встановлені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Курсом стрільб зі стрілецької зброї та озброєння бойових машин, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 28 жовтня 2016 року № 727, підтверджується висновками проведеного службового розслідування, яке складено комісією в/ч.
Тобто, казані обставини дають підстави дійти висновку, що вчинений військовослужбовцем злочин спрямований саме проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, а не проти життя та здоров'я особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: військові злочини, відповідальність військовослужбовців, порушення правил несення військової служби
