Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 червня 2024 року
у справі № 333/395/22
Цивільна юрисдикція
Щодо зняття арешту, накладеного на майно боржника, у разі повернення виконавчого листа стягувачу, через відсутність майна, на яке можна звернути стягнення
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просила:
- Визнати неправомірною бездіяльність державної виконавиці щодо незняття арешту зі всього невизначеного нерухомого майна скаржниці, при поверненні виконавчих документів стягувачеві у виконавчих провадженнях.
- Визнати незаконною відмову у скасуванні арештів майна скаржниці, накладених у виконавчих провадженнях.
- Зняти арешт і заборону відчуження всього невизначеного нерухомого майна скаржниці, накладених у виконавчих провадженнях.
Суд першої інстанції постановив ухвалу, залишену без змін судом апеляційної інстанції, згідно з якою відмовив у задоволенні скарги.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 червня 2022 року у справі № 522/8685/13(абз. 6 ч. 2 ст. 389 ЦПК України).
Правова позиція Верховного Суду: виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII).
У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону № 1404-VIII).
Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України).
Висновки: лише факт повернення виконавчого документа стягувачу, зокрема через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, не є підставою для зняття арешту з майна та коштів. Стягувач може повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Ключові слова: повноваження державного виконавця, умови зняття арешту, способи виконання судового рішення, судовий контроль
