Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 жовтня 2024 року
у справі № 760/9554/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо зайняття засудженими волонтерською і доброчинною діяльністю під час російської агресії як підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням
Фабула справи: за вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України, і призначено йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Апеляційний суд ухвалою в порядку ст. 404 КПК України змінив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 та на підставі ст. 69 КК постановив вважати його засудженим за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. У решті вирок щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає, що висновки судів про звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням суперечать загальним засадам призначення покарання, а також його цілям, визначеним ст.ст. 50, 65 КК України, та суперечать умовам застосування положень ст. 75 цього Кодексу. На думку прокурора, суди належним чином не врахували, що засуджені вчинили тяжкі кримінальні правопорушення шляхом проникнення до житла потерпілих методом зламу замків, раніше судимі за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі тяжких, відбували покарання у місцях позбавлення волі і, маючи непогашену судимість, знову вчинили умисні тяжкі корисливі злочини. Враховані судами дані про осіб засуджених є недостатніми для звільнення їх від відбування покарання з випробуванням.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім визначених у цій нормі випадків, при призначенні покарання у виді, серед інших, позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є обґрунтоване переконання суду, викладене в мотивованому висновку, про можливість її виправлення без відбування покарання.
Суд апеляційної інстанції не дотримався вказаних вимог закону і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість звільнення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Як обґрунтовано зазначає прокурор у касаційній скарзі, суд належним чином не врахував, що ОСОБА_8 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі, тяжких, відбував покарання у місцях позбавлення волі і, маючи непогашену судимість знову вчинив умисні тяжкі корисливі злочини; ОСОБА_9 раніше судимий за вчинення тяжкого умисного корисливого злочину, відбував покарання у місцях позбавлення волі і, маючи непогашену судимість знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин. Також суд залишив поза увагою тяжкість злочинів, вчинених шляхом зламу замків та проникнення до житла потерпілих.
Правові норми, визначені у ст.ст. 50, 65 і 75 КК України, встановлюють, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням можливості досягти мети покарання як такої, що включає кару, виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому в аспекті застосування положень ст. 75 КК України законодавець підкреслює важливість досягнення такої цілі покарання, як виправлення засудженої особи, прямо вказавши, що звільнення з випробуванням застосовується, якщо суд дійде висновку про можливість її виправлення без відбування покарання, де суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, а й інші обставини справи.
В аспекті дотримання приписів ст.ст. 50, 65 КК України оскаржені рішення не містять переконливого обґрунтування того, яким чином звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України забезпечує досягнення мети загальної превенції злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, вчинених за обставин, встановлених судом щодо події кримінального правопорушення та осіб засуджених, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, реально відбували покарання та знов вчинили тяжкі умисні корисливі злочини проти власності.
Висновки: зайняття засудженими волонтерською і доброчинною діяльністю під час російської агресії зумовлює виважений підхід щодо обраного судом заходу примусу, однак відокремлено від інших обставин, не є достатнім до належного обґрунтування висновку про можливість виправлення засуджених через звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Ключові слова: правила призначення покарання, підстави звільнення від відбування покарання, злочини проти власності, кримінальна відповідальність іноземців
