Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 листопада 2019 року
у справі № 759/10575/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо преюдиціального значення вироку суду на підставі угоди в кримінальних провадженнях стосовно інших осіб
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК, і виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК через недоведеність вчинення кримінального правопорушення.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
ОЦІНКА СУДУ
Правильними є також висновки апеляційного суду про те, що вирок суду щодо ОСОБА_9, не є доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК, відповідно до положень ст. 84 КПК.
Вирок суду на підставі угоди не може мати преюдиціального значення в кримінальних провадження щодо інших осіб. По-перше, чинний КПК немістить норми, яка би вказувала на преюдиціальне значення таких вироків для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб (ст. 90 КПК вказує лише напреюдиціальне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів). По-друге, обставини вчинення злочину увироку на підставі угоди не встановлюються на підставі повного та всебічного дослідження доказів у межах змагальної процедури за участю всіх фігурантів інкримінованого правопорушення, а набувають значення правової презумпції в силу визнання цих обставин сторонами угоди та затвердження її судом. По-третє, надання вироку на підставі угоди преюдиціального значення в кримінальному провадженні щодо інших осіб порушуватиме гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Так, у рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви № 46632/13 і № 28671/14) Європейський суд з прав людини підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди.
ВИСНОВКИ: обставини, встановлені вироком суду на підставі угоди про визнання винуватості або про примирення, не можуть мати преюдиціального значення при розгляді кримінального провадження щодо іншої особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: преюдиціальність судових рішень, злочини у сфері господарської діяльності, провадження на підставі угод