Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 жовтня 2025 року
у справі № 459/176/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи у разі відсутності у диспозиції ч. 2 ст. 203-2 КК України такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину у складі організованої групи
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 визнано винуватими та засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 40 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 000 грн з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з організацією азартних ігор, лотерей, а також із організацією і функціонуванням закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі інтернет, строком на 3 роки кожного.
Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У формулі кримінально-правової кваліфікації вказуються, окрім інкримінованої особі статті Особливої частини кримінального закону, статті Загальної частини кримінального закону лише у випадках зазначення стадії вчинення кримінального правопорушення (готування або замах) або ж для вказівки на роль особи, крім ролі виконавця (організатор, підбурювач або пособник). Вказівка у формулі кримінально-правової кваліфікації на інші статті Загальної частини кримінального закону (у тому числі на форму співучасті) є зайвою.
У цьому провадженні засудженим інкриміновано вчинення злочину у складі організованої групи і такі дії у формулі кваліфікації відображені, в тому числі, з посиланням на ч. 3 ст. 28 КК. Однак, як вказано у попередньому абзаці, на форму співучасті у формулі кваліфікації покликатися не потрібно. Натомість якщо сторона обвинувачення вважає, що відповідне кримінально-каране діяння вчинене у співучасті, то вона може це врахувати, інкримінувавши особі кваліфікуючу ознаку, що стосується форми співучасті, якщо вона передбачена у статті Особливої частини кримінального закону.
У такому разі якщо кваліфікуюча ознака за відповідною формою співучасті не передбачена законодавцем, слід покликатися на найбільш наближену форму співучасті. Тобто якщо сторона обвинувачення вважає, що кримінальне правопорушення вчинено організованою групою осіб, однак серед кваліфікуючих ознак законодавцем передбачено менш згуртовану форму співучасті - «за попередньою змовою групо осіб», то саме вона й інкримінується особі.
У цьому провадженні сторона обвинувачення так і зробила, вмінивши засудженим ч. 2 ст. 203-1 КК за кваліфікуючою ознакою групи осіб за попередньою змовою, оскільки вчинення таких діянь організованою групою не передбачено законодавцем як самостійна кваліфікуюча ознака.
Додаткове покликання на ч. 3 ст. 28 КК хоча й є зайвим, однак жодним чином не впливає на долю засуджених у цьому провадженні.
Про таку форму співучасті як вчинення злочину організованою групою, може йтися не лише тоді, коли всі учасники такої групи були в її складі з самого початку функціонування групи. Вочевидь нові учасники можуть приєднувати до організованої групи й пізніше. Вони можуть не мати жодного стосунку до витоків створення такої групи. Оцінюючи наявність організованої групи важливим є не факт залучення до неї з самого початку функціонування, а факт оцінки наявності тих ознак у групи, на які вказав законодавець у ч. 3 ст. 28 КК.
ВИСНОВКИ: за відсутності у диспозиції ч. 2 ст. 203-2 КК такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину у складі організованої групи, дії засуджених підлягають кваліфікації за найбільш наближеною до неї кваліфікуючою ознакою як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, яка знайшла своє відображення у ч. 2 цієї статті КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила кваліфікації злочинів, співучасть у злочині, злочини у сфері господарської діяльності
