Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2026 року
у справі № 521/3296/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою районного суду міста задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 та на підставі ч. 4 ст. 212 КК звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку з відшкодуванням шкоди, завданої державі несвоєчасною сплатою податків, а також закрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК.
Ухвалою апеляційного суду вказану ухвалу місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 4 ст. 212 КК особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Положення ч. 4 ст. 212 КК підлягають застосуванню у разі сплати як податку, так і відповідних штрафних санкцій, нарахованих компетентним контролюючим органом. До того ж в обвинувальному акті особі інкримінується несплата конкретного податку або збору, а інші нарахування, які пов`язані із його несвоєчасною сплатою, перебувають поза межами обвинувачення.
Якщо сторона обвинувачення покликається на несплату обвинуваченим певних штрафних санкцій чи пені, то саме вона повинна надати суду відповідні документи, які підтверджують факт нарахування штрафу чи пені.
Сторона обвинувачення не надала судам першої та апеляційної інстанції інформації про складення акта документальної планової виїзної перевірки, які підтверджували факт нарахування штрафних санкцій. Про існування цих доказів з невідомих суду причин прокурор не вказував, а заявив про це безпосередньо перед розглядом в суді касаційної інстанції. Навіть тоді, коли суд касаційної інстанції вирішував питання про відкриття провадження і залишав первинно подану касаційну скаргу прокурора без руху й наголошував прокурору, що потрібно відповідні підтвердження про нарахування штрафу чи пені, прокурор надіслав виправлену касаційну скаргу, в якій не надав цю інформацію.
Формальне оскарження судового рішення в апеляційному порядку без документального підтвердження фактів, на які посилається прокурор, є фікцією. Оскарження з тих же міркувань рішення суду апеляційної інстанції і долучення доказів існування штрафу чи пені в касаційній інстанції з врахуванням того, що касація є судом права, а всі докази сторони провадження повинні надавати на попередніх етапах розгляду викликає питання до процесуальної поведінки прокурора у цьому провадженні.
ВИСНОВКИ: для того, щоб суд в ході вирішення питання про застосування положень ч. 4 ст. 212 КК вирішив чи дійсно особою, щодо якої існує кримінальне провадження за ст. 212 КК, відшкодовано шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою, тобто сплачено фінансові санкції та/або пеню, сторона обвинувачення має своєчасно надати суду відповідні документи, якщо вона покликається на несплату таких платежів
Ні суд, ні особа, якій інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК, не повинні самостійно розшукувати інформацію про несплачені штраф чи пеню.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини у сфері господарської діяльності, умови звільнення від кримінальної відповідальності, невиконання податкових зобов'язань
