Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 листопада 2024 року
у справі № 204/8017/17[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо розмежування правових наслідків недотримання сторонами письмової форми правочину та недотримання вимог закону стосовно його обов'язкового нотаріального посвідчення
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички К. Ю., Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, в якому з урахуванням уточнених вимог просила:
- визнати недійсним з моменту вчинення нотаріально посвідчений правочин - договір купівлі-продажу квартири, укладений від її імені з ОСОБА_2;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на спірну квартиру за ОСОБА_2;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну квартиру за ОСОБА_3;
- витребувати від ОСОБА_3 на свою користь спірну квартиру;
- позбавити ОСОБА_5, яка діє у своїх інтересах та як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_6 та малолітньої дитини ОСОБА_7 права користування зазначеною квартирою шляхом їх виселення з цієї квартири, що є підставою для зняття їх з реєстрації місця проживання.
Позов мотивувала тим, що є власником квартири, в якій вона зареєстрована з народження. Наразі вона проживає разом з чоловіком за іншою адресою, проте щонеділі навідувала цю квартиру. Зазначила, що у грудні 2017 року довідалася, що до її квартири вселилися невідомі люди. За цим фактом вона звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Зауважила, що після допиту осіб, які вселилися до її квартири, вона дізналася, що 29 листопада 2017 року невідома їй ОСОБА_3 купила її квартиру в невідомого їй ОСОБА_2, який набув право власності на цю квартиру за укладеним нібито з нею (позивачкою) договором від 05 вересня 2017 року. Проте особисто вона не підписувала та не укладала жодних договорів щодо продажу спірної квартири. Як слідує з матеріалів кримінального провадження, до договору купівлі-продажу спірної квартири від 05 вересня 2017 року додано підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_1. Дійшла висновку, що спірне нерухоме майно вибуло з її володіння поза її волею унаслідок вчинення невідомими особами шахрайських дій.
Місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, позов частково задовольнив, скасував рішення про державну реєстрацію, витребував спірну квартиру з володіння кінцевої набувачки та виселив з квартири осіб, що там мешкали, без надання їм іншого житлового приміщення. У решті позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Формальна визначеність процедур із вчинення нотаріальних дій є фундаментом забезпечення публічної достовірності самого факту укладення нотаріально посвідченого договору та його змісту.
При цьому нотаріальне посвідчення правочину може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, установленим статтею 203 ЦК України (частина третя статті 209 ЦК України). До таких вимог відноситься й дотримання форми правочину, встановленої законом.
Тобто нотаріальне посвідчення є наступним і фінальним етапом офіційного фіксування вже вираженої волі сторін після узгодження ними всіх необхідних умов, з якими закон пов'язує чинність (укладеність) правочину.
Факт нотаріального посвідчення договору, який не містить підпису сторони (чи містить підроблений підпис), не впливає на чинність (укладеність) такого договору, який за своєю природою є неукладеним.
Таким чином, правовий наслідок, передбачений частиною першою статті 220 ЦК України, а саме недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення договору у виді нікчемності такого правочину, застосовується лише щодо правочину, який відповідає загальним вимогам, установленим статтею 203 цього Кодексу, зокрема й щодо його форми, що передбачає його підписання сторонами.
ВИСНОВКИ: недотримання письмової форми правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню, в частині його підписання свідчить про його неукладеність, тоді як недотримання вимог щодо його обов'язкового нотаріального посвідчення - про його нікчемність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правочини з вадами волі, недійсність правочинів, вимоги до підписання договору, підроблення договору
