Правова позиція
Верховного Суду України
згідно з Постановою
від 05 вересня 2013 року
у справі № 5-15к13
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов, за наявності яких алкогольний напій може бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 засуджено за частиною 1 статті 204 КК до штрафу в розмірі 8500 грн у дохід держави з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
Апеляційний суд вирок залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 204 КК є бланкетною кримінально-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує злочин, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.
Загальний зміст статті 204 КК полягає в тому, що з ним пов'язане визначення злочином діянь, які описані в диспозиціях частин цієї статті.
Визначальним поняттям при встановленні предмету злочину, передбаченого частиною першою статті 204 КК, є поняття "підакцизні товари".
Відповідно до статті 14.1.145 Податкового кодексу України (далі ‒ ПК) підакцизні товари (продукція) ‒ це товари за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Згідно із статтею 215.1. ПК, редакція якої була чинною на момент вчинення зазначених дій, до підакцизних товарів належали: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Нормативне визначення поняття алкогольного напою дано в статті 14.1.5 ПК, під яким слід розуміти продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).
У кримінальній справі, в якій оспорюється рішення касаційного суду, встановлено, що ОСОБА_3 з метою збуту вдома шляхом бродіння цукромістких матеріалів, незаконно виготовив з винограду алкогольний напій - вино з вмістом спирту етилового від 11,2 % до 16,5 % об'ємних одиниць, яке не відповідало встановленим для даного товару (продукції) стандартам, нормам і умовам (ДСТУ).
Наведене свідчить, що виготовлений ОСОБА_3 алкогольний напій відповідає лише двом з чотирьох ознакам, за наявності яких цей напій мав би визнаватись підакцизним товаром, а відповідно одним із предметів злочину, передбаченого статтею 204 КК.
Оскільки виготовлений ОСОБА_3 алкогольний напій не містить усіх ознак підакцизного товару, висновок про кваліфікацію його дій за частиною 1 статті 204 КК є незаконним.
ВИСНОВКИ: виходячи із нормативного визначення поняття підакцизні товари, алкогольний напій може бути визнаний таким і бути предметом злочинів, передбачених статтею 204 КК лише за умови, якщо він відповідає наступним ознакам:
- одержання шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлення на основі харчових спиртів;
- вміст спирту етилового має становити понад 1,2 відсотки об'ємних одиниць;
- визнання законом підакцизним товаром, до ціни якого включено акцизний податок;
- належніть до товарної групи Гарманизованої системи опису та кодування товарів (далі-ГСОКТ) під одним з наступних кодів: 2204, 2205, 2206, 2208.
Відсутність хоча б однієї з наведених ознак виключає можливість визнання алкогольного напою підакцизним товаром, а відповідно і предметом злочину, передбаченого статтею 204 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини у сфері господарської діяльності, визначення предмета злочину, правова природа підакцизних товарів
