Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 серпня 2024 року
у справі № 910/13760/20[1]
Господарська юрисдикція
Щодо прав кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, при зверненні із заявою із грошовими вимогами до боржника
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) господарський суд постановив ухвалу попереднього засідання, згідно з якою, зокрема визнано кредитором по відношенню до Боржника Акціонерне товариство "Універсал Банк" з грошовими вимогами; а також відмовлено Акціонерному товариству "Універсал Банк" у визнанні кредитором Боржника.
Господарський суд ухвалив постанову, залишену без змін постановою апеляційного господарського суду та постановою Верховного Суду, про припинення процедури реструктуризації боргів Боржника, повноважень керуючого реструктуризацією боргів Боржника, визнання його банкрутом, введення процедури погашення боргів Боржника з призначенням керуючим реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого.
Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - Кредитор) подало заяву про визнання його забезпеченим кредитором Боржника в частині вартості предмету іпотеки.
Господарський суд постановив ухвалу, залишену без змін постановою апеляційного господарського суду, про визнання по відношенню до Боржника, зокрема Кредитора з грошовими вимогами в сумі 697 183 грн 00 коп., з яких 5 368 грн 00 коп., витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, та в сумі 691 815 грн 00 коп. - вимоги, забезпечені заставою майна Боржника; а також про відмову Кредитору у визнання грошових вимог до Боржника на суму 1 578 085 грн 00 коп.
ОЦІНКА СУДУ
Закон (КУзПБ) виокремлює із всіх кредиторів у справі про банкрутство забезпечених, якими є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Зокрема, КУзПБ окремо регламентує участь цих кредиторів у справі про банкрутство, статус, правила, умови і строки звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство, порядок і умови задоволення їх вимог у цій справі тощо.
Частиною другою цієї статті КУзПБ передбачено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення; забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення; якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави; залишок вимог вважається незабезпеченим.
Наслідком розмежування забезпеченим кредитором вимог до боржника на забезпечені та незабезпечені, зокрема, шляхом відмови від забезпечення, є відмінні умови задоволення та черговості задоволення відповідних вимог, оскільки погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово (частина шоста статті 64 КУзПБ), тоді як у разі відмови кредитора від забезпечення погашення відповідних вимог здійснюється за правилами тієї черги, що буде визначена судом в судовому рішенні про визнання цих вимог на відповідну суму.
Поряд з викладеним КУзПБ встановлює єдині правила для всіх кредиторів, незалежно від складу їх вимог до боржника, щодо строків подання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника - протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, відлік цього строку починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 цього Кодексу) із зазначенням єдиних наслідків пропуску такого строку (частина четверта статті 45 КУзПБ).
В частині шостій статті 45 цього Кодексу законодавець визначив також єдині правила розгляду всіх заяв кредиторів з вимогами до боржника.
Так, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
За змістом наведених положень щодо правил та строків подання кредиторами заяв із грошовими вимогами до боржника та щодо порядку їх розгляду господарським судом, Суд доходить висновку, що кредитор (незалежно від того, чи забезпечені його вимоги до боржника заставою майна боржника), не позбавлений права заявити до боржника у справі про банкрутство після закінчення строку, встановленого для їх подання (частина перша статті 45 КУзПБ), як кредиторські вимоги до боржника у повному обсязі (на всю суму вимог), так і ті вимоги (ту частину вимог), що не були заявлені ним раніше, що, не змінює порядок їх розгляду судом: у порядку черговості їх отримання, у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду, з постановленням господарським судом за результатами розгляду зазначених заяв ухвали про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Тобто закон (КУзПБ) не забороняє кредитору заявити до боржника спочатку частину грошових вимог, а в подальшому, зокрема і після закінчення строку, встановленого для їх подання, - іншу частину вимог (згідно із заявою про додаткові грошові вимоги до боржника), на які, у разі їх визнання судом, поширюватимуться відповідні наслідки закінчення строку, встановленого законом для їх подання (положення абзацу четвертого статті 45 КУзПБ).
Відсутність підстав для заявлення кредитором вимог, як таких, що забезпечені заставою майна боржника, та відмова від забезпечення за своїм змістом не є тотожними, оскільки відсутність підстав для заявлення кредитором вимог, як таких, що забезпечені заставою майна боржника, означає відсутність матеріально-правових підстав для віднесення та кваліфікації відповідних вимог (на відповідну суму) як забезпечених, тоді як відмова від забезпечення означає відмову кредитора від віднесення, кваліфікації та застосування у справі про банкрутство наслідків визнання судом цих вимог кредитора до боржника як забезпечених, попри наявність для цього матеріально-правових підстав.
ВИСНОВКИ: у разі якщо кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, при зверненні із заявою із грошовими вимогами до боржника заявив під час провадження у справі про банкрутство (у строк, встановлений для їх подання, частина перша статті 45 КУзПБ) вимоги до боржника лише в тій частині, що є незабезпеченими, такий кредитор: (1) за наявності/виникненні для цього підстав, та (2) за умови, що він раніше не заявляв у справі про відмову від забезпечення; не позбавлений права в подальшому заявити вимоги до боржника на ту частину вимог, що є забезпеченими заставою майна боржника, а саме в частині вартості предмета застави.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: зміст вимог кредитора, іпотечне зобов'язання, особливості процедур банкрутства
