Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 вересня 2024 року
у справі № 910/11661/23
Господарська юрисдикція
Щодо обрання позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту своїх прав як підстави для відмови у позові про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду, оформленого протоколом від 18.02.2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 910/11661/23 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 змінено рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 910/11661/23, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції. Скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/11661/23, та ухвалено нове рішення, яким заяву Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції не містить переліку осіб, які голосували на спірних загальних зборах, не містить посилань на відповідні докази наявності у відповідних осіб права голосування.
Тобто, суд першої інстанції належно не дослідив наявні в матеріалах справи докази та не встановив фактичну кількість членів кооперативу присутніх на спірних загальних зборах, права таких членів на голосування, та, відповідно, передчасно зробив висновок про наявність необхідної кількості голосів членів (кворуму) для прийняття відповідних рішень.
Суд також зазначає те, що судом першої інстанції було відхилено доводи позивачів в частині неналежного їх повідомлення про порядок денний, час та місце проведення загальних зборів кооперативу, оскільки: предметом даного судового дослідження не є встановлення дотримання вимог щодо скликання загальних зборів членів кооперативу; статутом кооперативу не встановлюються вимоги щодо скликання та проведення спірних зборів. Статутом кооперативу встановлено лише вимоги щодо документального оформлення відповідного рішення про обрання представника для участі у загальних зборах кооперативу. Тому суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що повідомлення може бути здійснено фактично у любій зручній формі, у тому числі з застосуванням телефонного зв`язку, спільних груп у телекомунікаційних службах для обміну текстовими повідомленнями, розміщенням оголошень тощо.
Оскільки спірні рішення прийняті загальними зборами членів кооперативу (від ряду), то помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що предметом даного судового дослідження не є встановлення дотримання вимог щодо скликання загальних зборів членів кооперативу і те, що статутом кооперативу не встановлюються вимоги щодо скликання та проведення спірних зборів, оскільки: позовні вимоги, у тому числі, обґрунтовувались недотримання вимог щодо скликання загальних зборів членів кооперативу (від ряду); Законом України "Про кооперацію" та статутом Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (в редакції від 01.11.2021) визначено вимоги щодо скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу (від ряду), зокрема, щодо повідомлення членів кооперативу про їх проведення тощо.
Суд зазначає про хибне трактування судом першої інстанції спірних рішень та положень статуту відповідача, оскільки по своїй суті спірні рішення приймались саме загальними зборами членів кооперативу, та, відповідно, до проведення таких зборів (загальні збори членів кооперативу) повинні застосовуватись відповідні положення законодавства та статуту відповідача.
Підставою для зміни рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції зазначено те, що визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 4, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 4 від 18.02.2022, не є ефективним способом захисту позивачів у даній справі, оскільки визнання його недійсним не відновить порушених прав позивачів, так як наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 № 493/5 реєстраційні дії щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" скасовані.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.
Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У даній справі суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, та, відповідно, не обґрунтував яким чином скасування наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 № 493/5 реєстраційних дій щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій від 24.09.2021 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", проведених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу задовго до прийняття спірних рішень загальних зборів членів кооперативу від 18.02.2022) унеможливлює захист порушених прав позивачів, у тому числі позивача-2, як членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", на участь в господарській діяльності кооперативу, на управління кооперативом, право обирати і бути обраним в органи управління тощо.
ВИСНОВКИ: суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржувану постанову керувався виключно не ефективним способом захисту позивачів у даній справі. Відповідно суд апеляційної інстанції взагалі не переглядав рішення суду першої інстанції в частині обґрунтованості підстав заявленого позову у даній справі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист корпоративних прав, оскарження рішень загальних зборів, способи судового захисту, спори за участю кооперативу
