Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 грудня 2023 року
у справі № 911/1/20
Господарська юрисдикція
Щодо початку перебігу позовної давності у разі подання прокурором позову в інтересах держави
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі обласної державної адміністрації з позовом до ТОВ "Біла Вежа" та до РДА, в якому просив:
- визнати недійсним розпорядження "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації "Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки державної форми власності;
- визнати недійсним договір оренди водного об'єкта та земельної ділянки водного фонду державної форми власності, укладений 11.02.2008 між РДА та ТОВ "Біла Вежа" строком на 49 років, зареєстрований державним реєстратором РДА та скасувати рішення останнього про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження РДА "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації "Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
відповідно до статті 256, частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
Прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин.
Як підставно виснували суди, проводячи перевірку діяльності ТОВ "Біла Вежа" щодо додержання ним вимог водного та земельного законодавства при забудові водного об'єкту, Прокурор міг (мав об'єктивну можливість) довідатися про порушення земельного та водного законодавства при передачі земельних ділянок в оренду, адже така перевірка вочевидь не могла бути проведена без з'ясування правової підстави, на якій ТОВ "Біла Вежа" набуло права володіння та користування відповідними земельними ділянками для забудови.
ВИСНОВКИ: у разі подання позову суб'єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження прокурора, процесуальне представництво, земельні спори, правила обчислення позовної давності
