Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2025 року
у справі № 331/814/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 ч. 2 КК України, та виправдано його на підставі ст. 373 ч. 1 п. 2 КПК України через недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом диспозиції ст. 362 ч. 2 КПК України передбачена кримінальна відповідальність за несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації.
Розглянувши цю справу, суд першої інстанції встановив, що органом досудового розслідування не встановлено і в обвинувальному акті не зазначено конкретних даних щодо електронно-обчислювальної машини (назви, місця знаходження тощо) та інформації на ній, до якої ОСОБА_6 мав доступ та яку несанкціоновано скопіював. Натомість, формулювання обвинувачення містило посилання на незаконне копіювання ОСОБА_6 інформації із флеш носія, який не є електронно-обчислювальною машиною.
Проаналізувавши пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення на предмет порушення ним порядку доступу до АСУ «Дніпро» та ПЕОМ, на якому встановлена вказана система, а саме порушення п. 3.2 Інструкції, суд зазначив, що вказаним пунктом визначено, що для передавання службового листа через АСУ «Дніпро» виконавець надає користувачу (оператору експедиції) АСУ «Дніпро» архів файла службового листа разом з файлом повідомлення на електронному носії інформації з позначкою «Дніпро». Електронний носій інформації, призначений для обробки відкритої інформації, та жорсткий магнітний накопичувач, який використовується в АСУ «Дніпро», повинні бути зареєстрованими у службі діловодства органу військового управління, військової частини та організації.
У цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення доводила, що жорсткий диск «Seagate» з серійним номером S2WMZY13 належав ОСОБА_6, оскільки на вказаному носії інформації знаходилися лише документи, які готувалися для передавання із використанням АСУ «Дніпро» ОСОБА_6, однак під час перегляду вмісту диска на ньому було виявлено велику кількість приватних фотографій інших осіб, яких, за твердженням ОСОБА_6, він не знав.
Крім того, на диску містились проекти інших телеграм, які за змістом були подібні тим, що складав ОСОБА_6 , однак виготовлені іншими особами, серед яких були й допитані судом свідки. Зазначені документи також містили відомості про передавання їх через систему АСУ «Дніпро».
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вміст жорсткого диску «Seagate» з серійним номером S2WMZY13 не свідчить про його приналежність ОСОБА_6.
Апеляційний суд на обґрунтування безпідставності доводів апеляційної скарги прокурора дав оцінку тому, що ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 86, 87, 94 КПК України зробив ґрунтовний аналіз доказів, наданих стороною обвинувачення, та дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом належними й достатніми доказами винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 ч. 2 КК України, за наведених в обвинувальному акті обставин.
Зокрема, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо необхідності виправдання ОСОБА_6 у зв`язку із тим, що правова кваліфікація його дій у порівнянні з викладом формулювання обвинувачення містять різні формулювання, а обвинувальний акт не містить конкретних даних щодо електронно-обчислювальної машини та інформації на ній, яку ОСОБА_6 несанкціоновано скопіював і до якої мав доступ. Також визнав правильними висновки суду про те, що флеш-носій не є електронно-обчислювальною машиною, і дослідженими доказами не підтверджено порушення ОСОБА_6 вимог Інструкції, а вміст жорсткого диску не свідчить про те, що його власником був саме ОСОБА_6.
На спростування доводів в апеляційній скарзі прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження апеляційний суд зазначив, що за відсутності інших доказів, які у логічному зв'язку могли б довести причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, лише той факт, що на жорсткому диску «Seagate» разом зі службовими документами, виготовленими ОСОБА_6, були виявлені фотознімки із зображенням останнього, не можуть поза розумним сумнівом вказувати на приналежність жорсткого диску ОСОБА_6. Як зазначив апеляційний суд, дослідженими доказами підтверджено, що на вказаному носії інформації, крім виготовлених ОСОБА_6 документів та фотознімків із його зображенням, містились документи, виготовлені ще не менш ніж чотирма особами, а також велика кількість приватних фотографій, на яких зображені інші особи.
ВИСНОВКИ: апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що флеш-носій, з якого за версією сторони обвинувачення здійснювалось копіювання інформації військовим офіцером, відноситься до електронно-обчислювальних машин та входить до об'єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки флеш-носії, такі як USB-флешки чи жорсткі диски, не є електронно-обчислювальними машинами у технічному розумінні. Вони використовуються для зберігання та перенесення даних, але не мають вбудованих електронних обчислювальних засобів, які б активно обробляли дані.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини у сфері використання ЕОМ, комп'ютерні злочини, незаконне копіювання інформації
