Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 квітня 2025 року
у справі № 303/734/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо права прокурора оскаржити вирок суду першої інстанції, ухвалений на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним у кримінальному провадженні стосовно кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286- КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції затверджено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, укладену у кримінальному провадженні. Визнано ОСОБА_6 винним за ч. 1 ст. 286-1 КК та призначено йому узгоджену сторонами угоди міру основного покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вищевказаний вирок суду.
ОЦІНКА СУДУ
Кримінальним процесуальним законом визначено суттєві особливості розгляду кримінальних проваджень на підставі угод. Главою 35 «Кримінальне провадження на підставі угод» КПК передбачено умови, за яких може бути укладено угоду про примирення або угоду про визнання винуватості, вимоги до змісту угоди, порядок судового провадження на підставі угоди. Відповідно кримінальним процесуальним законом передбачено також особливості апеляційного оскарження вироку на підставі угоди.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 394 КПК визначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим відповідно до положень ст. 394 цього Кодексу.
ВИСНОВКИ: вирок оскаржувався прокурором в тому числі із підстав, з яких, відповідно до вищевказаних положень кримінального процесуального закону, він міг бути оскаржений прокурором, адже прокурор в апеляційній скарзі наполягав на тому, що, на його думку, угода про примирення у цьому провадженні не може бути укладена.
Однак, суддя апеляційного суду, необґрунтовано встановивши, що відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК у прокурора були відсутні підстави для оскарження вищезазначеного вироку суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК.
Окрім того, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, зазначив в ухвалі доводи прокурора про неможливість затвердження угоди про примирення саме у кримінальних провадженнях, передбачених ст. 286-1 КК, які мали б бути оцінені апеляційним судом в ході розгляду апеляційної скарги по суті.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет апеляційного оскарження, підстави відмови у відкритті апеляційного провадження, провадження на підставі угод
