Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 серпня 2025 року
у справі № 711/171/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо здійснення відеозапису вручення письмового повідомлення про підозру як достатнього засобу фіксації належного повідомлення адресата
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватою та призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з визначенням іспитового строку 1 рік 6 місяців та покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник вказує, що судами не було надано належну правову оцінку факту невручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру, внаслідок чого порушено положення ст. 290 КПК України, а усі докази є недопустимими.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто вказана норма передбачає можливість не лише письмового вручення повідомлення про підозру, але й відсилає до норми, за якою повідомлення про підозру буде вважатися врученим із застосуванням інших способів, визначених для вручення повідомлень у кримінальному провадженні.
За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження, зокрема про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію; повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
У свою чергу, положення ч. 1 ст. 136 глави 11 КПК України регламентують можливість здійснення відеозапису вчинення певної процесуальної дії, як факту ознайомлення особи зі змістом прийнятого процесуального рішення, про яке йдеться у ч. 1 ст. 111 КПК України.
Положення кримінального процесуального закону, які регламентують процедуру повідомлення учасника провадження про здійснену процесуальну дію або про прийняте процесуальне рішення, в тому числі й вручення письмового повідомлення про підозру, спрямоване на те, щоб адресат такого повідомлення був поінформований про факт прийнятого рішення або вчинення процесуальної дії. Тобто основною метою передбаченого законом алгоритму здійснення такого повідомлення є доведення до відома адресата певної інформації, яка має процесуальне значення у провадженні. Законодавець також передбачив певні запобіжники, які дозволяють з одного боку зафіксувати небажання особи, яка є адресатом повідомлення, його отримати, а з іншого - є способом фіксації факту повідомлення. Таким способом повідомлення є відеозапис вчинення певної процесуальної дії.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у день складення повідомлення про підозру слідчим за місцем проживання засудженої було запропоновано останній отримати текст повідомлення про підозру з пам'яткою про права та обов`язки, однак остання відмовилася. Надалі слідчий вголос оголосив зміст вказаних документів із застосуванням відеофіксації цієї дії, за записом якої поняті оголосили свої персональні дані, а після цього слідчий розпочав оголошення.
З огляду на викладене, Суд вважає, що повідомлення про підозру засудженій було вручено належним чином без порушень положень КПК України.
Висновки: у тому випадку, коли особа відмовляється від вручення їй письмового повідомлення про підозру, сторона обвинувачення може здійснити відеозапис такого вручення, і такий відеозапис проведеної процесуальної дії є достатнім засобом фіксації належного повідомлення адресата.
Ключові слова: початок кримінального переслідування, фіксація процесуальних дій, порядок повідомлень учасника провадження, порядок повідомлення про підозру
