Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 листопада 2025 року
у справі № 604/4/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо відеозапису вручення повідомлення про підозру у випадку, коли особа відмовляється від вручення їй письмового повідомлення про підозру
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком в, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, засудив ОСОБА_7 за:
- ч. 1 ст. 343 КК (в редакції Закону від 02 червня 2016 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- ч. 2 ст. 350 КК (в редакції Закону від 13 липня 2017 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки;
- на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 49 КК.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто вказана норма передбачає можливість не лише вручення письмового повідомлення про підозру, але й відсилає до норми, за якою повідомлення про підозру буде вважатися врученим із застосуванням інших способів, визначених для вручення повідомлень у кримінальному провадженні.
За правилами частин 1, 3 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження, зокрема, про прийняття процесуального рішення чи здійснену процесуальну дію; повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку глави 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлень та наслідків неприбуття особи.
У свою чергу, положення ч. 1 ст. 136 глави 11 КПК регламентують можливість здійснення відеозапису вчинення певної процесуальної дії, як факту ознайомлення особи зі змістом прийнятого процесуального рішення, про яке йдеться у ч. 1 ст. 111 КПК.
Приписи кримінального процесуального закону, які регламентують процедуру повідомлення учасника провадження про здійснену процесуальну дію або про прийняте процесуальне рішення, в тому числі й вручення письмового повідомлення про підозру, спрямоване на те, щоб адресат такого повідомлення був поінформований про факт прийнятого рішення або вчинення процесуальної дії.
Отже основною метою передбаченого законом алгоритму здійснення такого повідомлення є доведення до відома адресата певної інформації, яка має процесуальне значення у провадженні.
Законодавець також передбачив певні запобіжники, які дозволяють з одного боку зафіксувати небажання особи, яка є адресатом повідомлення, його отримати, а з іншого - є способом фіксації факту повідомлення.
Таким способом повідомленням є відеозапис учинення певної процесуальної дії.
ВИСНОВКИ: у тому випадку, коли особа відмовляється від вручення їй письмового повідомлення про підозру, сторона обвинувачення може здійснити відеозапис такого вручення, і такий відеозапис проведеної процесуальної дії є достатнім засобом фіксації належного повідомлення адресата.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок повідомлення про підозру, фіксація процесуальної дії, відмови від підозри
