Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 жовтня 2025 року
у справі № 758/15128/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків різного за змістом викладу у письмовому повідомленні про підозру та обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення в частині переліку тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за частиною першою статті 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 277 КПК письмове повідомлення про підозру, крім іншого, має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
У той же час, досудове розслідування завершується складанням обвинувального акта, у якому слідство висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину. Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 291 КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формування обвинувачення.
З аналізу вказаних статей закону випливає, що в письмовому повідомленні про підозру має міститися лише стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, відомих на момент такого повідомлення, тоді як в обвинувальному акті має бути викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Саме тому зміст формулювання обвинувачення під час складання обвинувального акта може як збігатися зі сформульованою в письмовому повідомленні підозрою, так і відрізнятися від неї з огляду на те, що в обвинувальному акті викладаються не тільки відомі на момент повідомлення про підозру фактичні обставини кримінального правопорушення, а й обставини, встановлені під час досудового розслідування. Тож до формулювання повідомлення про підозру законодавець установлює менші вимоги, аніж до формулювання обвинувачення та його викладення в обвинувальному акті.
ВИСНОВКИ: різний за змістом виклад у письмовому повідомленні про підозру та обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення в частині переліку тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, жодним чином не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального закону.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура повідомлення про підозру, порушення вимог КПК, злочини проти життя та здоров'я
